Рішення №359319

Справа №22ц-3175                                                   Головуючий в 1 інстанції: Чехова Є.М.

                                                                                             Доповідач - Коротенко Є.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - судді    Коротенко Є.В.

суддів: Карайван Т.Д., Дмітрієвої Л.Д. при секретарі - Кагадій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в "особі його представника ОСОБА_2 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 13.09.2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини,-

встановила:

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 13.09.2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини були задоволені у повному обсязі, місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, було визнано з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: Луганська область, м.Красний Луч, АДРЕСА_1.

З вказаним рішенням ОСОБА_1 не погодився і в особі представника ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на нього. В апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду незаконним, посилаючись на те, що висновки суду суперечать обставинам справи, рішення постановлено с порушення норм процесуального та матеріального права. Тому просить скасувати рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 13.09.2006 року та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2. у задоволенні її вимог.

В судове засідання позивач та відповідач не з'явились, про місце та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала.

Позивач в письмових запереченнях, а представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, вказавши, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.ЗИ ЦПК України, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений  ухваленням  додаткового рішення судом першої інстанції.

Крім того, згідно п.З ч.І ст. 311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу _розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Як встановлено в судовому засіданні, 08.06.2006 року до Краснолуцького міського суду в Інтересах ОСОБА_3 звернулась її^представник за дорученням ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини. Як вбачається з позову, представник позивача просив суд "постановити рішення на підставі якого відібрати у ОСОБА_1. внучку ОСОБА_4 та встановити її місце проживання зі мною та її матір'ю ОСОБА_3. за адресою: м.Красний Луч, вАДРЕСА_2" (а.с.4).

У встановленому ЦПК України порядку позовні вимоги не змінювались.

Як вбачається із резолютивної частини рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 13.09.2006 року, суд позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини задовольнив в повному обсязі та вирішив визначити місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, лише з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: Луганська область, м.Красний Луч, АДРЕСА_1.

Позовні ж вимоги стосовно визначити місце проживання дитини і с бабусею ОСОБА_5 суд не вирішив. Цей факт є важливим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що мати дитини ОСОБА_3 постійно мешкає в м.Москві, а за адресою: Луганська область, м.Красний Луч, АДРЕСА_1 мешкає лише бабуся дитини ОСОБА_5. Разом з тим, відповідно до постанови опікунської Ради Краснолуцького міськвиконкому від 18.07.2006 року, визнано доцільним заборонити тимчасово спілкування бабусі ОСОБА_5 з внучкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення єю десяти років.

Крім того, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України N 16 від 12.06.1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" (із змінами та доповненнями), при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки і піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Необхідність участі органу опіки і піклування у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей міститься і у п. 1.7 "Правил опіки та піклування", затверджених наказом Державного Комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України №34/166/131/88 від 26.05.1999 року.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній належним чином оформлений письмовий висновок органу опіки і піклування щодо встановлення місця проживання дитини.

Крім того, у судових засіданнях, які відбулись при розгляді вказанного позову 04.08.2006 року та 13.09.2006 року, представник органу опіки і піклування участі не приймав, в матеріалах справи відсутні відмості про те, чи був представник цієї установи належним чином повідомлений про час і місце цих судових засідань.

Також, хоча представник органу опіки і піклування і приймав участь в судових засіданнях 14.07.2006 року та 27.07.2006 року, але статус його не був судом належним чином визначений.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень ч.І ст.311 та ч.З ст.303 ЦПК України оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Разом з тим, скасовуючи рішення з зазначених підстав, колегія суддів вважає доцільним звернути увагу суду першої інстанції, що відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 16 від 12.06.1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та

сім'ю України" (із змінами та доловненнями), вирішуючи спори між батьками, які проживають -окремо (в-тому числі в одній квартирі), проте, з ким із них-і хто саме з дітей залишається, суд

повинен    постановити    рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд

враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність  кожного- з    батьків, особисті якості батьків  можливість створення належних умов для

виховання, маючи на увазі, що перевага в   матеріально-побутовому стані одного з батьків

сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

На підставі викладенного, керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 13.09.2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно, проте її може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного суду України, починаючи з дня набрання нею законної сили.