Рішення №360536

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

30 жовтня 2006 року                                                                                            м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Шпоньки В.П. суддів Джаваги Г.М., Жечевої Н.І. за участю прокурора Шелудько З.Л. засудженого ОСОБА_1. розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   кримінальну   справу   за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1. на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2006 року

ВСТАНОВИВ

Цим вироком, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не працюючого, раніше на судимого відповідно до статті 89 КК України,

засуджено за частиною 2 статті 187 КК України із застосуванням статті 69 КК України , на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

У відношенні ОСОБА_1. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про речові докази вирішені.

Із засудженого стягнуто: на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків від злочину - 2075 гривен, моральних збитків від злочину 500 гривен; на користь НДЕКЦ УМВС України в Запорізькій області судові витрати 94,60 гривен.

Згідно з вироком, 20.12.2005 року, приблизно о 23-00 год., в районі супермаркету «Кіт» по вул. Кремльовській в м. Запоріжжі, за попередньою змовою з неустановленою слідством особою, в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_1. вчинив розбійний напад на ОСОБА_2., спричинивши останньому легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я та заволодів майном потерпілого на загальну суму 2075 гривен.

В апеляції на судове рішення:

№ 1- 404/2006 р.                            головуючій у 1 інст. - суддя Махіборода Н.О.

№11- 1799/2006 р                      доповідач в апеляційній інстанції- суддя Шпонька В.П.

2

прокурор вважає, що призначене вироком покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особистості засудженого ОСОБА_1., у зв'язку з чим просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.

засуджений ОСОБА_1. вважає вирок незаконним, оскільки досудове та судове слідство проведені з грубим порушенням закону. Стверджує про те, що, вказаний злочин вчинила неустановлена слідством особа, з якою він не знайомий, а його дії повинні бути перекваліфіковані на ст. 296 КК України. Крім того, посилається на незаконне застосування до нього вогнепальної зброї працівником: міліції при затриманні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо суті вироку, основні доводи апеляції: засуджений ОСОБА_1. підтримав свою апеляцію, прокурор не підтримав апеляцію прокурора, що підтримував обвинувачення по справі і просив залишити судове рішення без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не знаходить підстав до задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1.

Згідно з доказами, які є в кримінальній справі і які засновані на фактичних матеріалах справи, органи досудового слідства і суд першої інстанції у визначеному законом порядку встановили наявність суспільно небезпечних діянь та винність засудженого у їх вчинені.

Так, потерпілий ОСОБА_2. на досудовому слідстві показав: «...после того, как водитель такси остановился, парень сидевший на переднем сиденье, вышел первым из машины и, открыв мне дверь, схватил меня за куртку и стал тащить на улицу. Я пытался оказать ему сопротивление, однако в это время меня толкнул ОСОБА_1, который сидел рядом со мной. Из этого я понял, что они действуют согласованно...я упал на снег, в это же время парень, который сидел в салоне около водителя ударил меня ногой в голову, от этого я потерял сознание, когда пришел в себя, обюнаружил, что намне отсутствует кожаная куртка... я понял, что меня били оба нападавших, и мне было нанесено множество ударов...»/а.с. 52 Т.1/; в судовому засіданні потерпілий підтвердив дані показання /а.с. 324/.

Аналогічні показання давав свідок ОСОБА_3., він же підтвердив їх в судовому засіданні /а.с. 66, 323 Т .1/

Свідок ОСОБА_4. на досудовому слідстві показав: «...мы заметили, что в районе супермаркета «Кит», в 40 метрах от нас, ранее незнакомый мне ОСОБА_1., совместно с другим парнем ногами избивает, ранее мне незнакомого ОСОБА_2., который лежал на земле, после чего второй из избивавших парней, снял с ОСОБА_2 куртку...Я стал преследовать ОСОБА_1, на ходу подавая команды остановиться...я несколько раз его предупредил, что если он не остановиться, то я буду применять оружие... ОСОБА_1 резко остановился и стал двигаться в мою сторону...Так как действиями парня создавалась угроза моей жизни и воизбежание возможности завладения моим табельным оружием я произвел выстрел...» /а.с. 82/, а також підтвердив ці показання в судовому засіданні /а.с.323/.

з

Під час проведення слідчої дії відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_3. та потерпілий ОСОБА_2. на місці показали та детально розповіли про всі обставини вчиненного ОСОБА_1 та невстановленою особою разбійного нападу /а.с. 89-90/.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 21.02.2006 р. «...ОСОБА_2. причинены легкое телесное повреждение, повлекшее за собой кратковременное расстройство здоровья, а также причинены легкие телесные повреждения...   »/а.с. 109-110/.

Таким чином, доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що він заподіяв тілесні пошкодження потерпілому із хуліганських спонукань, а майно потерпілого він не брав, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки фактичні обставини свідчать, що він навмисно вчинив розбійний напад та заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2., викравши його майно і його дії правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 187 КК України як розбій, вчинений за попередньою змовою з неустановленою слідством особою.

Посилання засудженого щодо неправомірного застосування вогнепальної зброї при його затриманні безпідставні. Обставини застосування зброї працівником міліції при затримання злочинця визнано виправданими за результатами відповідної перевірки органами прокуратури про що винесено відповідне процесуальне рішення згідно наглядовому провадженню за скаргою ОСОБА_1.

Що стосується покарання, то воно засудженому призначено відповідно до положень Загальної частини КК України та за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, відповідно до вимог статті 69 КК України, призначив основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України. Зокрема, вмотивувавши своє рішення, суд послався на таке: тяжких наслідків у відношенні потерпілого не настало, ОСОБА_1. переніс важку операцію та знаходиться під наглядом лікаря, а мати засудженого є інвалідом.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку.

Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

апеляцію засудженого ОСОБА_1. та апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2006 року у відношенні ОСОБА_1- без змін.

Головуючий судді