Рішення №360701

Справа № 22ц/2155                              Головуючий в суді 1 -ї інстанції Бучик А.Ю.

Категорія 15                                         Доповідач Балашкевич С.В.

Ухвала Іменем України

30 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Балашкевича С.В.

суддів Зарицької Г.В., Рафальської І.М.                            

при секретарі Сухоребрій Т. А.                                                                                                    

за участі представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ТОВ Інформаційно - рекламне агенство «IPА» до ОСОБА_1 про визнання угоди оренди автомобіля дійсною та стягнення коштів за апеляційною скаргою ТОВ Інформаційно - рекламне агенство «IPА» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року,

встановив:

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-рекламне агенство» ( далі-ТОВ «IPА») до ОСОБА_1 про визнання угоди оренди автомобіля дійсною, стягнення боргу за інформаційно-рекламні послуги, витрат на ремонт автомобіля відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ТОВ «ІРА» просить рішення суду скасувати й ухвалити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначав, що вирішуючи . справу, суд першої інстанції не врахував вимог статті 216 ЦК щодо правових наслідків недійсності нікчемного правочину.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, З липня 2004 року між сторонами був укладений письмовий договір оренди автомобіля на строк до 2 серпня 2005 року. За умовами цього договору ТОВ «ІРА» передало ОСОБА_1 в оренду автомобіль ЗАЗ 110308 державний номер 01532 ВА.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 1 статті 220 ЦК визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про. нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За правилами ч.2 ст.220 ЦК суд може визнати дійсним   такий договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується   письмовими   доказами,   і   відбулося   повне   або   часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання договору оренди автомобіля дійсним, суд обгрунтовано виходив з того, що однією із обов'язкових умов визнання названої угоди дійсною є ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору оренди автомобіля, тому висновок суду про відсутність підстав для визнання правочину дійсним є правильним. 

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про .відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля за відсутності умов, передбачених ct.803 ЦК (обов'язок відшкодувати збитки, що випливає з договору найму (оренди)), на які посилалося ТОВ «IPА» в позовній заяві.

З огляду на те, що вимоги щодо оплати боргу за інформаційно-рекламні послуги та пені грунтуються на угоді, виконання якої пов'язано з виконанням нікчемного правочину і ця угода є похідною від останнього, суд першої інстанції правильно визнав такі вимоги безпідставними.

Доводи апелянти про те, що при вирішенні справи суд не врахував положень ч. 2 ст. 216 ЦК не приймаються до уваги, оскільки позивач вимог про застосування наслідків нікчемного договору не заявляв. Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив

Апеляційну скаргу ТОВ «IPА» відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає; законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий