Рішення №367346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.01.07                                                                                 Справа № 5/537ад.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді     Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 (паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_2 (довіреність НОМЕР_1.);

від відповідача -Божинов І.Б. (довіреність № 07-10-42 від 16.01.06.);

розглянувши матеріали справи за позовом:

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до

виконавчої Дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13);

про стягнення 8736 грн. 86 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 8076 грн. 60 коп. у рахунок погашення допомоги за лікарняним листом по вагітності та пологах, виплачених позивачем своєму працівнику ОСОБА_3, інфляційних нарахувань в сумі 478,13 та 3% річних в сумі 182,13 грн.

В подальшому, позивач 11.12.06. заявив клопотання про стягнення з відповідача витрата на правову допомогу, пов'язану з розглядом даної справи, в сумі 550 грн. а також клопотанням від 22.12.06. відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 478,13 та 3% річних в сумі 182,13 грн.

Таким чином, на момент розгляду даної справи позовними вимогами слід вважати 8076 грн. 60 коп. допомоги за лікарняним листом по вагітності та пологах та 550 грн. витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом даної справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзивом на позовну та його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнали мотивуючи свої заперечення тим, що дії позивача по виплаті вказаної суми, спрямовані на заволодіння державними коштами у великому розмірі. Також відповідач вказує, що дії позивача щодо встановлення ОСОБА_3 посадового окладу у розмірі 2000 грн. 00 коп. порушують вимоги ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України "Про оплату праці", які передбачають формування схеми посадових окладів з урахуванням міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів. На думку відповідача, встановлення  ОСОБА_3, посадового окладу у розмірі 2000 грн. 00 коп., свідчить про намір отримання максимальної допомоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правове регулювання основ загальнообов"язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв"язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей здійснюється Законом № 2240.

      У відповідності до ст. 50 Закону № 2240 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням у зв"язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією /уповноваженим/ із соціального страхування, що створюється /обирається/ на підприємстві.

            Як свідчать матеріали справи та усні пояснення представників сторін,  матеріальну допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_3 було виплачено  роботодавцем, оскільки у ст. 52 Закону № 2240 передбачено, що така допомога виплачується застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати.

          Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом, оскільки вони ґрунтуються на наявності умислу в позивача щодо отримання незаконним шляхом максимального розміру допомоги.

Однак, постановами Стахановського МВ УМВС України в Луганській області від 15.04.06. та 21.07.06. за заявами відповідача щодо можливих не законних дій позивача відмовлено в порушенні кримінальних справ.

          За таких обставин за наявними  у матеріалах справи документами суд дійшов висновку про  задоволення позовних вимог.

          Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати, які  здійснені позивачем, присуджуються до відшкодування йому з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  -  

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повністю.

2. Стягнути з  Луганського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 13, код ЄДРПОУ 21785643 на користь  суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ІНФОРМАЦІЯ_2  - 8076,6 грн. боргу.

3. Стягнути з Державного бюджету України, ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582,  банк УДК в Луганській області, МФО 804013 на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ІНФОРМАЦІЯ_2 державне мито у сумі 89 грн. та 550 грн. правової допомоги.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 09.01.07.

Суддя                                                                                О.В. Закропивний