Рішення №371572

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

18 січня 2007 р.                                                                                  

№ 16/220 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

М. Остапенка, Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Суб'єктом підприємницької діяльності (СПД) - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

від 08.11.2006 року

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/220

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Промарго"

до

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення 24 435,00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Євенко Т.П. (дов. від 03.08.2006 року)

відповідача

ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

За уточненими позовними вимогами ТОВ "Промарго" просить господарський суд стягнути з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 6505,00 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором оренди свиноферми НОМЕР_1 та 17 930, 00 грн. спричинених позивачу збитків., а всього - 24 435,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати у справі, і, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн., мотивуючи позовні вимоги наступними обставинами.

02.01.2006 року між ТОВ "Промагро" (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір НОМЕР_1 оренди свиноферми, за умовами якого (п. 1. 1.) орендодавець передає в користування орендарю на один рік для здійснення господарської діяльності поголів'я свиней у кількості 232 голови вагою 10 845 кг та приміщення свиноферми, вартістю після капремонту в розмірі 133 460, 00 грн..         

На виконання умов договору орендодавець згідно акту прийому-передачі НОМЕР_1 передав, а орендар прийняв поголів'я свиней, а саме: свиноматки - 26 голів - 3460 кг. - 34600, грн., свинки та кабанчики на відгодівлі - 113 голів - 6530 кг -65300,00 грн., хляки - 2 голови - 390 кг - 3900,00 грн. та поросята до 2-х місяців - 93 голови - 465 кг - 23250,00 грн., а разом 232 голів -10 845 кг. - 127050,00 грн. Актом сторони також обумовили, що ціни, встановлені при прийомі поголів'я вважати дійсними і при передачі, за умови збереження структури та кількості поголів'я.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку припинення даного договору приміщення свиноферми та поголів'я свиней повертається орендарем орендодавцю станом на 31.12.2006 року у кількості 250 голів вагою 11 486кг, а саме: свиноматки - 40 голів вагою 5 000кг, свині на відгодівлі - 97 голів вагою 5 181кг, хряки - 2 голови вагою 390кг та свині до 2-х місяців - 111 голів вагою 915 кг. Приміщення свиноферми і поголів'я свиней вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. При цьому, обов'язок по складенню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення свиноферми та поголів'я свиней другій стороні договору (п. п. 2. 4., 2. 5.). Крім того, п. 3. 1. договору сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний місяць становить 4 170,00 грн., яка відповідно до п. 3. 3. договору сплачується не пізніше 20 числа кожного місяця. Також, орендар відшкодовує за власний рахунок вартість використаної електроенергії, вартість послуг по ремонту орендованого приміщення та використання транспорту орендодавця, і сплачує купівлю корму для свиней (п. 4. 5 договору).

02.06.2006 року з СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Промарго" з заявою про розірвання договору оренди свиноферми НОМЕР_1, однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, акт прийому-передачі, передбачений п. 2. 4. договору, відповідач не склав.

У зв'язку зазначеним, орендодавець, враховуючи заяву відповідача, призначив комісію у складі п'яти осіб, якою 22.06.2006 року прийнято на зберігання поголів'я свиней, про що було складено відповідний акт, підписаний орендарем, зі змісту якого вбачається передача орендарем орендодавцю 245 голів поросят - заліковою вагою 3 270 кг, свині на відгодівлі - 9 голів вагою 730 кг, свині - 25 голів вагою 2 350 кг, свиноматки - 22 голови вагою 2 310 кг, кабан - 1 голова вагою            80 кг, кнури - 2 голи вагою 280 кг, всього 304 голови заліковою вагою 9 020 кг.

За наведених обставин, позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, положеннями ст.785 Цивільного кодексу України, відповідно до яких у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а також посиланням на ч. 2 ст. 779 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2006 року у справі № 16/220 (суддя Л. Коротченко) позовні вимоги задоволені повністю, з СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ "Промарго" стягнуто               24 435,00 грн., з яких 6 505,00 грн. - заборгованість за договором оренди, а               17 930,00 грн. - збитки, також на відповідача покладені судові витрати, і, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн..

При прийнятті рішення у справі господарський суд першої інстанції виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору в оренду відповідачу передана, враховуючи положення ст.ст. 180, 184, 185, 188 Цивільного кодексу України, індивідуально визначена, неспоживча, складна річ.

Згідно з актом комісії ТОВ "Промарго" від 22.06.2006 року СПД - фізична особа ОСОБА_1 фактично повернув поголів'я свиней з порушенням обумовлених договором оренди структури, кількості та ваги поголів'я.

Відповідно до змісту ст. 16 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її майнового праву та інтересу, має право на їх відшкодування. Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок, до збитків віднесено знищення предмету оренди, а саме, поголів'я свиней, оскільки відповідачем повернута інша структура, кількість та вага свиней, ніж передбачена договором оренди, а тому і зменшена вартість повернутого орендодавцю майна, чим і спричинено реальні збитки на суму 17 930,00 грн..

Посилання відповідача на те, що 14.06.2006 року ним було передано поголів'я свиней в кількості 304 голови вагою, яка є значно більшою, ніж зазначена в акті комісії -9 052 кг., не прийняті до уваги, враховуючи, що даний акт підписано самим відповідачем, без будь-яких зауважень.

Крім того, господарський суд першої інстанції звертає увагу на те, що               СПД -фізична особа ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку за договором щодо передачі предмету оренди згідно з актом прийому-передачі, ініціатива складення якого договором покладалась саме на відповідача до того ж останній не був позбавлений можливості повернути поголів'я свиней за складеним ним актом з визначенням і зазначенням ваги кожної з голів свиней.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 17 930,00 грн. визнані обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Вимоги ТОВ "Промарго" про стягнення заборгованості за договором оренди, яка складається з вартості спожитої відповідачем електроенергії, вартості майна та автопослуг, на суму 6 505,00 грн. також визнані обґрунтованими, виходячи з п. п. 3. 1.-3. 4., 4. 5. договору та доведеними матеріалами справи, а тому позов в цій частині також задоволений, беручи до уваги до того ж часткове визнання відповідачем боргу у розмірі 4 346,75 грн..

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладені на відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року (колегія суддів: В. Головко, О. Лисенко, Л. Чоха) рішення у справі скасоване в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн., враховуючи їх недоведеність позивачем відповідними платіжними документами, в цій частині у позові відмовлено, в решті - рішення суду залишено без зміни з тих же мотивів

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СПД -фізична особа ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

          Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

          Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом укладеного між сторонами договору оренди є поголів'я свиней у кількості 232 голови вагою 10 845 кг та приміщення свиноферми.

          Відповідно до ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

          Тварини є особливим особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом (ст. 180 Цивільного кодексу України).

          Відповідно ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки її властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

          Неспоживчою є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (ст. 185 Цивільного кодексу України).

          За наведених обставин, слід дійти висновку, що за договором укладеним між сторонами у справі в користування відповідача передавалися крім приміщення певна кількість тварин, характеризувати які як неспоживні речі, що визначені індивідуальними ознаками є хибним.

          Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дали неправильну оцінку правовій природі договору, що укладений між сторонами, як договору оренди, оскільки за своїм змістом дана угода сторін має риси договору управління майном, за яким відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). До того ж, за вищезазначеним договором відповідачу надавався в управління єдиний майновий комплекс - приміщення свиноферми.

          Враховуючи зазначене, судові рішення у справі підлягають до скасування, а справа має бути направлена на новий розгляд з врахуванням вказівок господарського суду касаційної інстанції щодо правової природи укладеного між сторонами договору, і відповідно кваліфікації відносин, що виникли між сторонами зазначеної угоди відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України, а, зокрема, в частині погодження позивачем та відповідачем всіх істотних умов договору та відповідальності управителя.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                 ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року, рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2006 року у справі № 16/220 скасувати.

Справу направити до господарського суду Кіровоградської області на новий розгляд.

    Головуючий, суддя                                                                                М. Остапенко

    Судді:                                                                                                 Є. Борденюк

                                                                                                                В. Харченко