Рішення №371596

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                              17   жовтня   2006  року   колегія   суддів   судової  палати   у  цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.

Суддів                       - ДанілаН.М.

- Чистякової Т.І.

При секретарі  - Бахтагарєєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Остап» ( далі ТОВ «Остап») до приватного нотаріуса ОСОБА_1 та Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» ( далі АКБ «ЧБРР») про визнання виконавчих ( нотаріальних) написів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 недійсними, за апеляційною скаргою ТОВ «Остап» на рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 28 березня 2006року,-

В СТАНОВИЛА:

В грудні 2005року ТОВ «Остап» звернулось до суду з позовними заявами до приватного нотаріуса ОСОБА_1 та АКБ «ЧБРР» про визнання недійсними виконавчих ( нотаріальних) ) написів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, вчинених на виконання договорів іпотеки та застави від 14.09.2004р. та 08.09.2004р.

Ухвалою суду від 06.02.2006року цивільні справи по вказаним позовам об'єднані в одне •провадження.

Позовні вимоги ТОВ «Остап» мотивовані тим, що 03.09.2004року між ВАТ «Остап» та АКБ «ЧБРР» був укладений кредитний договір НОМЕР_3 на суму 335000 грн під 23 % річних зі строком повернення кредиту 01.09.2005року. В якості забезпечення зобов'язань по цьому договору 08.09.2004року між ними був укладений договір застави ( реєстр НОМЕР_4), а 14.09.2004року ще й договір іпотеки ( реєстр НОМЕР_5). Однак, 27.10.2005року приватним нотаріусом ОСОБА_1 по заяві АКБ «ЧБРР» на виконання договорів іпотеки та застави і, в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», були вчинені виконавчі ( нотаріальні) написи, згідно яких звернуто стягнення на все рухоме та нерухоме майно позивача. Вказані виконавчі написи, на думку позивача, не можна вважати безспірними, та крім того, вони по сумі заборгованості та по сумі звернення до стягнення мають суттєві розходження.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсними та скасувати нотаріальні написи НОМЕР_1 та НОМЕР_2, вчинені на виконання договорів іпотеки та застави від 14.09.2004р. та 08.09.2004р., на підставі того, що нотаріальні написи були вчинені понад суми загального боргу відповідно на суми 12666 грн. 67 коп. та раніше встановленого законодавством місячного строку, який надається для письмового повідомлення ( попередження) боржника про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави. Крім того, позивач пояснив, що не згоден із безспірністю стягнення з ВАТ «Остап» сум державного мита, сплаченого відповідачем за вчинення виконавчих написів.

Відповідачі позов визнали частково, в частині того, що при виконанні написів приватним нотаріусом була допущена технічна помилка в частині підрахунку заборгованості, в результаті чого загальна сума заборгованості була помилково збільшена на 12666грн 67 коп.

Справа №22-55792006р Головуючий по першій інстанції: суддя - Осіпов Ю.В.

Доповідач: суддя - Чистякова Т.І

Рішенням Центрального районного суду АР Крим від 28 березня 2006року позови задоволені частково. Виконавчі написи НОМЕР_1 та НОМЕР_2, вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_1 на виконання договорів іпотеки та застави від 14.09.2004р. та 08.09.2004р. в частині їх помилкового вчинення відповідно на суми 12666грн. 67 коп., тобто поверх розміру загального боргу визнані недійсними. В задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ «Остап» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та представника АКБ «ЧБРР», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із обгрунтованості позову в цій частині і необґрунтованості позову в іншій частині позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи, зібраним по справі доказам, фактичним обставинам і не суперечать чинному законодавству.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 03.09.2004року між ТОВ «Остап» та АКБ «ЧБРР» був укладений кредитний договір НОМЕР_3 на суму 335000 грн під 23 % річних зі строком повернення кредиту 01.09.2005року. В якості забезпечення зобов'язань по цьому кредитному договору 08.09.2004року між вказаними сторонами був укладений договір застави, а 14.09.2004року ще й договір іпотеки ( а.с.8-12, справи 2-а-946, а.с.47-53 справи № 2-а-196). На 01.09. 2005року кредит не було повернено. Вказані обставини не заперечують сторони по справі. В повному обсязі кредит не повернено і на час розгляду справи в апеляційному суді.

27.09.2005року в.о. голови АКБ «ЧБРР» за вих. НОМЕР_6 направив на адресу ТОВ «Остап» нарочним та по пошті письмову вимогу - повідомлення про сплату в 30-денний строк всієї заборгованості та штрафу за порушення умов кредитного договору, та попередив, що у випадку несвоєчасної її сплати банк, згідно з п.п. 2.1.1.П.2.1 розділу 2 та п.п. Іб.б.п. 16.6.2 розділу 16 відповідно договорів застави та іпотеки, буде вимушений звернути стягнення на предмети іпотеки та застави.

Із матеріалів справи також вбачається, що 27.09.2005року директор ТОВ «Остап» отримав попередження, яке було доставлене нарочним, а 29.09.2005року ТОВ «Остап» отримало попередження, яке було направлено по пошті.

Доводи позивача про те, що 27.09.2005року попередження їм не було отримано спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідків та представників сторін, яким суд дав належну оцінку. (а.с.24, 50, 52)

За таких обставин судом зроблено правильний висновок відносно того, що позивач був своєчасно та належним чином повідомлений кредитором про сплату в місячний строк всієї заборгованості по кредиту і штрафу за порушення умов кредитного договору та про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави. Крім того, відповідно до умов кредитного договору, позивачу було достовірно відомо про те, що строк повернення кредиту спливає 01.09.2005року і він мав достатньо часу для добровільного повернення сум за вказаним кредитним договором і уникнення звернення стягнення на предмети іпотеки та застави. Проте дій по добровільному поверненню суми кредиту та штрафу позивач не здійснив, в зв'язку з чим після спливу місячного строку з часу попередження 27.10.2005року АКБ «ЧБРР» звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_1 з заявою про вчинення виконавчих написів на виконання договорів іпотеки і застави та представив відповідні розрахунки заборгованості, оригінали договорів та копію письмового попередження боржника про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави з позначкою про його отримання боржником. 27.10.2005року приватний нотаріус ОСОБА_1 вчинила виконавчі ( нотаріальні) написи НОМЕР_1 та НОМЕР_2, в яких, як встановлено судом і чого не заперечували сторони, були допущені помилки, а саме були надруковані зайві фрази: «12666, 67 грн.- нараховані відсотки за користування кредитними коштами» в зв'язку з чим при підрахунку заборгованості загальна сума була помилково збільшена на 12666грн 67 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками суду відносно того, що виконавчі написи вчинені нотаріусом законно та обґрунтовано і відповідають вимогам ст..ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ від 29.06.1999року «Про затвердження переліку документів, по яким стягнення проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих надписів нотаріусів" та ст.хт. 282-293 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 205 від 03.03.2004року.

Правильними є і висновки суду відносно визнання виконавчих написів частково недійсними в частині допущеної помилки, а саме фрази: «12666, 67 грн.-нараховані відсотки за користування кредитними коштами», так як в цій частині виконавчі написи вчинені помилково поверх розміру загального боргу відповідно на суми 12666грн 67 коп.

Вказана помилка приватного нотаріуса не є підставою для визнання нотаріальних написів недійсними в цілому.

Згідно з ч.З ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем суду не надано доказів того, що виконавчі написи вчинені нотаріусом незаконно та необгрунтовано і що ці написи не відповідають вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.І ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надав допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного, та керуючись ст..303, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну   скаргу   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   «Остап» відхилити.

Рішення     Центрального   районного  суду  М.Сімферополя   від   28   березня 2006року  залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.