Рішення №371598

УХВАЛА Іменем    України

18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів    М'ясоєдової Т.М. Летягіної О.В. При секретарі    Войциховськії Е.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про спонукання до укладення договорів оренди земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду від 4 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до СТОВ «Дружба народів» про спонукання до укладення договорів оренди земельної ділянки на умовах визначення строку дії договорів на протязі п"яті років та відшкодування моральної шкоди. Вимоги обґрунтовують тим, що вони є власниками земельних паїв як члени КСП агрофірми «Дружба народів»; після його реформування 22 червня 2000 року вони уклали договори оренди зазначених земельних паїв з СТОВ «Дружба народів» строком на 5 років. За декілька місяців до закінчення строку договорів вони звернулися до орендаря з пропозицією заключити новий договір оренди на тих самих умовах строком на 5 років, проте відповідач не погоджується з цим та пропонує укласти договори оренди строком на 18 -25 років; як вважають позивачі, зазначені дії відповідача порушують їх права власників земельних ділянок, які належать їм на праві власності на підставі отриманих державних актів від 08 червня 2005 року. До теперішнього часу відповідач продовжують незаконно використовувати належні їм земельні ділянки для своїх господарських потреб без укладення відповідного договору, чим завдає позивачам моральних страждань, які вони оцінюють 1000 грн кожному.

Представники відповідача СТОВ «Дружба народів» з позовними вимогами не погодились, пояснивши, що дійсно вони пропонують орендодавців укласти договори терміном на 18 років, що не суперечить законодавству. Земельні ділянки використовуються ними на умовах договорів, укладених 22 червня 2000 року, оскільки після отримання позивачами державних актів на право приватної власності на землю вони не зверталися з питань укладення договорів на інших умовах.

Рішенням суду у позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують питання про скасування рішення суду з ухваленням нового

Справа №22-6146/2006р.

Головуючий в 1 інстанції Проскурня С.М. Доповідач Шестакова Н.В.

рішення про задоволення позову, з тих підстав, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням всіх обставин по справі; судом не враховано, що земельні ділянки досі використовуються відповідачем без письмових договорів для його господарських потреб, що свідчить про автоматичний вступ відповідача у нові орендні правовідносини строком на 5 років.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не   підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з їх необґрунтованості та загальних умов укладення договорів відповідно до положень ст.6,627 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції, 22 червня 2000 року позивачі, які мали на той час сертифікати на право на земельну частку (пай) як правовстановлюючі документи, уклали договір оренди земельної частки (паю) з СТОВ «Дружба народів» строком на 5 років. 8 червня 2005 року замість сертифікатів ними отримані державні акти на право приватної власності на землю.

Згідно з частиною другою розділу IX Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянко власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Оскільки строк дії укладених між сторонами договорів оренди земельної частки (паю) і відповідні зобов"язання сторін за договорами аренди земельних паїв фактично закінчилися після отримання позивачами державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, з урахуванням зімни предмету зобов'язань після отримання позивачами зазначених державних актів на право приватної власності сторони повинні вирішити питання про переукладення або розірвання договору відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі».

Маючи намір переукласти договори оренди землі, сторони не дійшли згбди щодо його суттєвих умов - строку дії договору, проте відповідно до ст..627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороті, вимог розумності та справедливості, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відмова відповідача укласти договір на умовах позивачів не порушує вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Доводи апелянта про те, що використання земельних ділянок відповідачем для його господарських потреб після закінчення строку дії договору є автоматичним вступом відповідача у нові орендні правовідносини строком на 5 років спростовуються вимогами ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» щодо письмової форми договору.

Суд в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній с скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм надана належна оцінка. Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено. Підстав для скасування рішення за апеляційною скаргою немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись   ст.ст.303,307,308   Цивільного   процесуального   кодексу   України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1  і  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду від 4 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дяя"")іроголоіпення.

Судді: