Рішення №371600

Справа № 22-1362-2006р.                     Головуючий в 1 інстанції: Музичук Н.Ю.

Доповідач: Демянчук СВ.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 грудня   2006 року                                                                                      м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Василевича B.C. Суддів: Демянчук СВ., Гордійчук CO. при секретарі: Чалій Н.О.

з участю сторін, третьої особи ОСОБА_2, представника відповідача адвоката ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -

встановила:

ОСОБА_1 в травні 2005 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в розмірі 50 відсотків всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у зв'язку з його навчанням на факультеті правознавства в Чернігівському інституті права, соціальних технологій та праці на денній державній формі навчання, з дня звернення до суду на період його навчання, не довше як до досягнення двадцяти трьох років сином.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, уточнивши та змінивши їх в частині розміру та порядку стягнення аліментів на утримання сина до ЗО відсотків заробітної плати (доходу) щомісячно на користь сина на розрахунковий рахунок на ім'я сина.

Рішенням Рівненського міського суду від 13 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання у зв'язку з його навчанням в розмірі 20 відсотків (1/5 частини) всіх видів   заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи   із 26 травня 2005 року на період денної форми навчання, але не довше, як до досягнення двадцяти трьох років сином.

На дане рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції недостатньо обгрунтованим, прийнятим на підставі неповного з'ясування і недоведення обставин, що мають значення для справи та прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Просила скасувати рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2006 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина, який навчається в розмірі 35 відсотків всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи з 26 травня 2005 року на період денної форми навчання до досягнення сином 23 років.

ОСОБА_3 в своїй апеляційні скарзі вказує, що прийняте рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, а обставини, які мають значення для справи, встановлені неповно, чим порушено норму матеріального права, а саме п. 1 ст. 182 СК України, не врахувавши матеріального становища платника аліментів.

Просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2006 року та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, яким вказати про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у зв'язку з його навчанням в розмірі 10 відсотків (1/10 частини) всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи з моменту прийняття рішення 13.10.2006 року на період денної форми навчання, але не довше, як до досягнення двадцяти трьох років сином.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнала, просила її відхилити. Третя особа ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнав, просив її відхилити.

ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 підтримали свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнали.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення , а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а рішення до зміни в частині визначеного судом розміру стягнутих аліментів, з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який навчається в Чернігівському інституті права, соціальних технологій та праці на денній державній формі навчання.                                                        Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст. 199 СК України, якою передбачено, що якщо повнолітні син, дочка продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

З урахуванням положень ст. 182 СК України, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина, який навчається.

Разом з тим, колегія суддів , враховуючи , що ст. 199 СК України покладено обов»язок на обох батьків по утримання повнолітніх доньки, сина та за умови , що вони можуть надавати матеріальну допомогу, знаходить за можливе зменшити розмір стягнутих аліментів. Беручи до уваги, що відповідач має на утриманні дружину пенсіонерку, значні кошти він витрачає на дорогу добираючись на роботу, сплачує кредит на придбаний автомобіль, повнолітній син навчається на державній формі навчання та отримує стипендію тому , на думку суду, за підлягає до стягнення аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку відповідача.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідач спроможний надавати аліменти в розмірі 35 відсотків від заробітної плати щомісячно не заслуговують на увагу, оскільки вони не ґрунтуються на доказах та суперечать встановленим апеляційним судом дійсним обставинам справи.

Також не встановлено судом і доказів в підтвердження того, що відповідач не може надавати матеріальної допомоги в визначеному апеляційним судом розмірі повнолітньому сину, який навчається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-315, ЦПК України , ст. 198-200 Сімейного Кодексу України, колегія суддів, -

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2006 року змінити в частині визначення розміру аліментів, зменшивши розмір аліментів з 1/5 частини до 1/6 частини всіх видів заробітної плати ОСОБА_3.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.