Рішення №371604

Справа № 22-ас-441 - 2006 р.                             Головуючий у 1-й інст. - Красовський О.О.

Доповідач - Оніпко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

13 грудня 2006 р.                                                                                                        м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Малько О.С. Судців - Оніпко ОБ., СобіниІ.М. При секретарі - Томашевській І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області на постанову Рівненського районного суду від 19 жовтня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТУ ДСА, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Постановою Рівненського районного суду від 19 жовтня 2006 р. зобов"язано ТУ ДСА в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1, судді Рівненського міського суду до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання відповідно до ч.4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", період роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 Чернігівського району Запорізької області та період роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 Шевченківського району м. Запоріжжя з 31.07.1990 р. по 7.08. 1991 р.

В поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує на її незаконність, оскільки судом не взято до уваги, що згідно ч. 2 с 20 Закону України "Про прокуратуру СРСР", що діяв на час прийому позивача на службу в органи прокуратури, особи, які закінчили вищі юридичні учбові заклади і не мали досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходили в органах прокуратури стажування протягом року. Стажування проходило на вакантних посадах ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому, судом порушено вимоги ст. 43 Закону України "Про статус суддів", Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" , оскільки серед переліку посад, який є вичерпним, відсутня така посада як "стажист ІНФОРМАЦІЯ_2 прокуратури", на якій перебував позивач. Просили постанову скасувати, в позові ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.                                        Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 9-12, 33-42) і встановлено судом 1-ї інстанції, на підставі наказів прокурора Запорізької області від 31.07.1990 р. № 85-1 та від 18.06.1991 р. № 97-1 позивач з 31.07.1990 р. був прийнятий на роботу в органи прокуратури Запорізької області і призначений ІНФОРМАЦІЯ_1 Чернігівського району, а з 18.06.1991 р. для подальшого стажування був направлений в прокуратуру Шевченківського району м. Запоріжжя на вакантну посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, де 8.08.1991 р. був атестований на цій посаді.

30.09.1991 р. за наказом Генерального прокурора СРСР за НОМЕР_1 йому був присвоєний класний чин - ІНФОРМАЦІЯ_3.

При розгляді справи встановлено, і це стверджується доказами, які є в її матеріалах та перевірені в судовому засіданні, що позивач в період з 30.07.1990 р. по 7.08.1991 р. фактично виконував обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримував заробітну плату в розмірі посадового окладу ІНФОРМАЦІЯ_2.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на зарахування до стажу, що надає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання, стаж служби стажиста на вакантній посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 прокуратури.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування постанови немає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації - відхилити.

Постанову Рівненського районного суду від 14 листопада 2006 р. -залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.