Рішення №371620

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

       

19 січня 2007 р.                                                                                  

№ 23/15/63 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. -головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

 СПД -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду  від 13 грудня 2006 року

у справі

№ 23/15/63

господарського суду

Донецької області

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

до

ВАТ “Металургійний комбінат” “Азовсталь”

третя особа

ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Техмет”

про

стягнення 32 668 грн. 75 коп.

В с т а н о в и В :

Касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає поверненню в порядку ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Відповідно до п.п. “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За заявою майнового характеру про стягнення 32 668 грн. 75 коп. держмито при поданні заяви для розгляду спору в першій інстанції становить 326 грн. 69 коп.

Відповідно до п.п. “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до платіжного доручення НОМЕР_1 скаржником сплачено меншу суму, ніж 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, як потрібно відповідно до пп. “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає поверненню за п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування господарським судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі СПД -фізичної особи ОСОБА_1 зазначено, що Донецьким апеляційним господарським судом не в повному обсязі встановлені обставини справи, не прийняті до уваги докази, що мають значення для вирішення спору, а також невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права при винесені постанови.

При цьому не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права господарським судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга СПД -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає поверненню за п. 6 ч. 1 ст.1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п.п. 4, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006 у справі №23/15/63 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                      С. Самусенко

Судді                                                                                           Н. Дунаєвська

                                                                                                    І. Плюшко