Рішення №371923

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Колеснікова Г.Я.

Суддів- Градовського Ю.М, Суворова В.О.,

При секретарі - Банніковій Н.В , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представників судновласницької компанії "E.R. BRISBANE" Scmffahrtsgesellschaft mbH & Co. KG на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 жовтня .2006 р. по справі за позовами заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря, Одеської міської ради, Одеської обласної ради до судновласницької компанії "E.R. BRISBANE" Schiffahrtsgesellschaft mbH &, Co. KG про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 р. заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря звернувся до суду з позовом до судновласницької компанії "E.R.BRISBANE" Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co. KG про відшкодування шкоди і, посилаючись на те, що розливом нафти з судна відповідача „СМА CGM AEGEAN", прапор Ліберія (далі - судно) було заподіяно шкоду, просив на її відшкодування стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря (далі -інспекція) 24 495 238,68 доларів США.

У серпні 2006 р Одеська міська рада пред'явила у суд позов до судновласницької компанії "E.R.BRISBANE" Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co. KG про відшкодування шкоди, заподіяної розливом нафти з судна відповідача і просила на її відшкодування стягнути на користь Одеської міської ради 24 495 238,68 доларів США.

У вересні 2006-р. Одеська обласна рада пред'явила у суд позов до судновласницької компаніїJLBRISBANE'' Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co KG (далі - іноземна компанія) про відшкодування шкоди , заподіяної розливом нафтїгз судна відповідача і просила на її відшкодування стягнути на користь Одеської обласної ради 24 495 238, 68 доларів США.

Зазначені позови об'єднані судом в одне провадження.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 р позовні вимоги заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря задоволено

Стягнуто з судновласницької компанії „Е R BRISBANE" Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co KG на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно - західного регіону Чорного моря матеріальні збитки у розмірі 24 495 238,68 доларів США (двадцять чотири мільйони чотириста дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять вісім доларів 68 центів США), з подальшим перерахуванням до Одеського міського бюджету 80 відсотків від загальної суми збитків, що складає 19 596 190,94 доларів США (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто шість тисяч доларів дев'яносто чотири цента США), та 20 відсотків до Одеського обласного бюджету, що складає 4 899 047,74 доларів США (чотири мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч сорок сім доларів сімдесят чотири цента США).

В задоволенні позовів Одеської міської ради та Одеської обласної ради відмовлено.

В апеляційній скарзі представники іноземної компанії просять скасувати рішення місцевого суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення.

Уточнивши свої вимоги під час розгляду справи в апеляційному суді, представники апелянта просили постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, зміст оскаржуваного рішення, учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Рішення суду підлягає зміни в частині визначення: кількості скиду нафтопродуктів з судна;

розміру збитків від забруднення моря;

-кола позивачів

з наступних підстав.

Так, суд правильно встановив , що 18 серпня 2006 року близько 15 год. у внутрішні морські води України, в акваторії Одеського морського торговельного порту, в районі причалу №2 з судна "СМА CGM AEGEAN", прапор Ліберія, якій належить судовласницькій компанії «E.R. BRISBANE» Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co. KG, через пошкодження паливного танку правого борту, відбувся скид нафтопродуктів, яким було забруднено морські води акваторії Одеського морського торговельного порту.

Факт скиду нафтопродуктів з судна підтверджується протоколом № 0005056 від 18.08.2006р. за фактом порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, постановою № 000593 від 19.08.2006р. про накладення адміністративного стягнення на капітана судна, актами перевірок виконання природоохоронного законодавства від 18-22.08.2006 року, актами відбору проб, результатами лабораторних досліджень, актами ліквідації розливу нафтопродуктів, актами вимірів НМС від 19, 20,22.08.2006 р. таінш.

В ході розслідування обставин скиду нафтопродуктів було встановлено, що у морські води скинуто значну кількість нафтопродуктів, що потягло забруднення акваторії, морського середовища і берегової зони КП „Лузанівка", причалів №206 ВАТ „Одесакабель", №208 бв „Сан-Марин", №210 бв „Будинок Павлових", бв „Чайка" в м. Одесі.

Зобов язання" по відшкодуванню збитків заподіяних навколишньому природному середовищу іноземною компанією, внаслідок скиду нафтопродуктів з судна 18.08.2006р., визнано каштаном вказаного судна.

Розрахунок розміру відшкодування збитків виконаний відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 року за № 484 "Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних та внутрішніх вод України", Положення про порядок обчислення розмірів відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України, затвердженого наказом Міністерства екобезпеки України 26.10.1995р. № 116 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1995р. К» 478/1014. на підставі аналізів проведених лабораторією "Сейболт Україна".

Колегія суддів погоджується із розрахунком, за виключенням помилкових даних щодо виявлення 20.08.2006 р. у районі КП „Лузанівка" нафтопродуктів в кількості 6,6 кг., замість фактично виявлених 1,1 кг.

Так, відповідно до Акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 20.08.2006 р. у зазначеному районі виявлена плівка сріблястого коліру розміром 1100 м. на 5 м., що становить 0,2 г. накв. м. (т.2 а.с. 254), що складає 1,1 кг. (1100м. х 5 м. х 0,2 г/кв.м.).

Однак, в розрахунку містяться інші дані (1100 м. х 5 м. х 1,2 г/кв.м.), що складає 6,6 кг.

Враховуючи наведене, загальна кількість нафтопродуктів, скинутих у внутрішні морські води України з судна відповідача повинна бути зменшена на 5,5 кг. (6,6 кг. -1,1кг.) та остаточно становити 74448,113 кг. (74 453, 613 кг. - 5,5 кг.).

В іншій частині висновки розрахунку є обгрунтованими, сумнівів в їх правильності у колегії суддів немає.

Відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 р. за№ 484, 1 кг. нафтопродукту складає 329 доларів США.

Таким чином, сума збитків від забруднення навколишнього природнього середовища такої кількості нафтопродуктів складає 24 490 036,58 доларів США (74 448,113 кг. х 329 доларів США), яка підлягає стягненню з відповідача.

Обгрунтовано суд прийшов й до висновку про відмову в задоволенні позовів Одеської міської ради та Одеської обласної ради з підстав, наведених у рішенні суду.

Із матеріалів справи вбачається, що суд помилково зазначив у рішенні про розгляд, зокрема, позову голови Одеської міської ради до відповідача про відшкодування шкоди, завданої скидом нафтопродуктів.

Рішення суду в зазначеній частині підлягає зміні, оскільки колегією суддів встановлено, що позивачами по даній справі є заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора, Одеська міська рада та Одеська обласна рада.

Посилання в апеляційній скарзі на чисельні порушення судом норм процесуального права колегія суддів до уваги не приймає, оскільки жодне з них, відповідно до вимог ст.ст. 309, 311 ЦПК України, не є підставою для скасування рішення суду.

Доводи представників апелянта щодо не застосування судом норм розділу X глави 1 КТМ про обмеження відповідальності судновласника є необгрунтованими.

Суд прийшов до правильного висновку що правовідносини, які виникли між стронами, регулюються ст.ст. 101, 102, 110, 11 Водного Кодексу України, ст.. 304 Кодексу Торговельного мореплавства України, ст.ст. 16, 20, 47, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища, міжнародною Конвенцією про цивільну відповідатьність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року, міжнародною Конвенцією Про захист Чорного моря від забруднення.

Розмір заподіяних збитків, розрахований на підставі відподноі методики такс, прийнятих Кабінетом Міністрів України, і є спеціальним нормативно - правовим актом національного законодавства України, що регулює порядок і розміри відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в наслідок забруднення нафтопродуктами.

Відповідно до ст.351 КТМ України обмеження відповідальності на підставі ст.349 КТМ України не застосується у відношенні до вимог про відшкодування збитків від забруднення нафтою.

Безпідставними є доводи апеляції про незастосування судом ст. 14 КТМ.

Так, статтею 14 КТМ України передбачено, що правила глави 1 розділу X застосовуються до судновласників, судна, яких плавають під державним прапором України.

Межі відповідальності судновласника та оператора ядерного судна, яке плаває під прапором іноземної держави, регулюється законом держави, під прапором якої плаває вказане судно, якщо такі межі є встановленими не нижчими ніж КТМ України. В зазначеній нормі чітко вказано категорію судна до якої може бути застосований вказаний розділ КТМ України. Таким чином, норма ст. 14 КТМ в даному випадку з

об'єктивних причин не може бути застосована.

У зв'язку із зазначеним, судом не беруться до уваги пояснення ліберійської адвокатської компанії „Шерман і Шерман" та витяги з відповідних норм морського права Ліберії щодо обмеження відповідальності судновласника.

Колегія суддів не приймає в якості доказу й письмові пояснення спеціаліста Мазураша В.О., які додані до апеляційної скарги.

При цьому суд виходить з того, що зазначений спеціаліст, відповідно до вимог ч.2 ст. 54 ЦПК України не залучався до участі у цивільному процесі за ухвалою суду, та згідно ч.2 ст. 57 ЦПК України докази не встановлюються на підставі пояснень спеціаліста.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, щодо неправильності розрахунку відшкодування шкоди в кількості 1003, 083 кг. нафтопродуктів, виявлених на прибережній (пляжній) зоні, не дають підстав для висновку, що суд неправильно застосував норми матеріального права.

Суд не вбачає підстав для застосзтання „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням земельних ресурсів у результаті порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 для розрахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земель.

Для розрахунку розміру відшкодування шкоди по зазначеній кількості виявленого нафтопродукту, судом обґрунтовано були застосовані Постанова Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 р. № 484, Положення про порядок обчислення розміру відшкодувалня та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України (затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 р. № 116; зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1995 р. за № 478/1014) та Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. 631 „Про затвердження Методики обчислення розміру збитків від забруднення нафтою".

Такий висновок суду відповідає роз'ясненням, які містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. №17 Діро судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля".

Судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо подвійного підрахування розміру збитків за 19 та 20 серпня 2006 р.-при визначенні кількості нафтопродуктів в районі причалів 206, 208, 210, КП „Лузанівка"

Згідно розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків по пляжній зоні та акваторії моря в межах причалів Суворовського району м. Одеси і додатків до актів перевірок виконання природоохоронного законодавства в районі причалів поденно встановлювався нафтопродукт як в морському середовищі так і окремо на пляжній зоні, відповідно у визначеній кількості.

Враховуючи, що нафтопродукт на березі був встановлений окремо від нафтопродукту, який ще знаходився в морському середовищі, обидва були підраховані на підставі положень вищезазначених документів у встановленому порядку.

Необгрунтованими є доводи апеляції про обов'язковість проведення аналізів на ідентичність нафтопродуктів, оскільки необхідність відбору проб і проведення зазначених аналізів не передбачена нормативно-правовими актами.

Оскільки інспекцією проводилося постійне обстеження берегової зони, а також акваторії в межах Одеської області стосовно до даного розливу нафтопродукту та інше джерело забруднення не було виявлено, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що джерелом забруднення: берегової зони Лузанівки м. Одесиєтакожсудно відповідача.

Апелянт не надав суду жодного доказу, який би спростував даний висновок та г підтверджував би існування іншого джерела забруднення.

Доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно послався як на доказ на постанову № 000593 від 19.08.2006 р. про накладення адміністративного стягнення на капітана судна є надуманими.

Матеріалами справи встановлено, що станом на 07.12.2006 р. у передбаченому законом порядку, а саме, відповідно до п.1 ч.І ст. 17, п.2 ч.І ст. 18 КАС України, капітаном судна адміністративний позов з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності до суду ; не подано.

Надуманими є доводи апеляційної скарги про неправильний розподіл суми відшкодування між бюджетами органів місцевого самоврядування.

Сам по собі факт втрати чинності з 29.09.2005 р. Рішення Одеської міської ради № 121-ХХШ від 10.03.1999 р. „Про положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища міста Одеси", який визначав, що фонд: утворюється за рахунок 80 відсотків коштів, стягнених за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушеннями природоохоронного законодавства не є підставою для зміни рішення в зазначеній частині:

Колегія суддів вважає правильним залишити встановлений судом порядок

розподілу коштів між бюджетами міста та області, відповідно 80 та 20 відсотків від загальної суми збитків, оскільки: екологічну шкоду спричинено саме територіальній громаді м. Одеса.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що з таким же порядком, розподілу коштів погодилась й Одеська обласна рада, яка не оскаржила рішення суду.

Оскільки порушень або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування рішення, у справі немає; обставини справи судом встановлені повно та правильно, але частково неправильно застосовано розрахунок відшкодування збитків, то відповідно до вимог п.З ч.І ст. 307 ЦПК України судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.303,304, п.З ч.1 ст. 307, ст. 309 ,313, ч.2 ст. 314, 316 ЦПК України, колегія судців, -

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу представників судновласницької компанії "E.R. BRISBANE" Schiffahrtsgeseilschaft mbH & Co. KG задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2006 р.-змінити.

Позовну заяву заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря до судновласницької компанії"E.R. BRISBANE"Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co: KG про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з судновласницької компанії "E.R. BRISBANE" Schiffahrtsgesellschaft mbH & Co. KG на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря матеріальні збитки у розмірі 24 490 036,58 доларів США (двадцять чотири мільйони чотириста дев'яносто тисяч тридцять шість доларів СІЛА п'ятдесят вісім центів) з подальшим перерахуванням до Одеського міського бюджету 80 відсотків від загальної суми збитків, до складає 19 592 029, 26 доларів США (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто дві тисячі двадцять дев'ять доларів США двадцять шість центів) та 20 відсотків від загальної суми збитків до Одеського обласного бюджету, що складає 4 898 007, 32 доларів США (чотири мільйона вісімсот дев'яносто вісім тисяч сім доларів США тридцять два цента)

В задоволенні позовів Одеської міської ради, Одеської обласної ради - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Г-Я-Колееніков

В.О.Суворов Ю.М.Градовський

Справа № 22-6439/2006 р.

Головуючий у першій інстанції: Кічмаренко С.М

Доповідач: Колесніков Г.Я.

Категорія ЦП 24