Рішення №372234

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Курської А.Г.

Суддів:                          Горбань В. В.

Філатової Є.В.

При секретарі:         Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Київського району М.Сімферополя до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 23.05.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

15.03.2006 року прокурор Київського району М.Сімферополя звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що мати дітей понад десять років з родиною не проживає, за рішенням суду з неї на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей, які проживають з батьком. Але відповідач не виконує своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей. Відповідно до матеріалів, наданих управлінням по справах неповнолітніх, родини і молоді виконавчого комітету Київської районної ради М.Сімферополя діти протягом двох років не навчаються, оскільки відповідач не дозволяє ним відвідувати школу, не проходять медичне обстеження. За даними дільничного інспектора Київського РВ СГУ ГУ MB С України в АР Крим відповідач зловживає спиртними напоями, не має постійної роботи. Діти не мають необхідного одягу, шкільних приналежностей, бувають голодні. Крім того, за згодою батька діти працюють на ринку. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов у квартирі, де мешкають діти, немає світла з минулого року, газу - з 2000 року, жиле приміщення потребує капітального ремонту. Сектор по охороні прав дитинства в особі управління освіти Сімферопольської міської ради надав висновок від 01.12.2005 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивач просив позбавити відповідача батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, стягнути з нього на отримання дітей аліменти в розмірі 160 грн. на кожного до досягнення повноліття та закріпити за дітьми житло за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням суду позов задоволено частково, позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у розмірі 100 грн. щомісячно на кожного, починаючи з 15.03.2006 року і до повноліття дітей. ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 передано на опікування органовів опіки та піклування, і зобов'язано цей орган вирішити питання щодо призначення  відповідно  до   закону державної допомоги  в  розмірі  різниці  між

Справа №22-5502/2006                                          Головуючий у суді першої інстанції: Тихопой О.О.

Доповідач: Курська А.Г.

визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Закріплено за дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 житло за адресою: АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовій збір у розмірі 51 грн. і 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати та провадження по справі закрити. Апелянт не згоден з висновками суду, оскільки від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей він ніколи не відмовлявся. Крім того, діти у суді висловили бажання проживати саме разом з ним.

Судова колегія заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, представника прокуратури, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає їх такими, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду визнає незаконним і необгрунтованим, за таких підстав.

Згідно з ч.І ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального закону при розгляді питання про закріплення за неповнолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, житла за адресою: АДРЕСА_1.

Суд не встановив, кому належить спірна квартира, хто є її власником: юридична особа, чи фізична, не залучив по справі власника цієї квартири, не розглянув питання, за яких підстав вищевказані особи проживають в спірній квартирі, і по суті без пред'явлення належного позову визнав за ними право на житлову площу, цей недолік не міг і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1, відносно якого розглядалось питання про позбавлення батьківських прав, пояснив, що він з дітьми проживає в квартирі матері, яка знаходиться в Російській Федерації і є наймачем цієї квартири.

Такі обставини є суттєвими, але судом вони не перевірялись на підставі змагальності сторін.

Крім того, суд не з'ясував правовий статус приміщень, які займають ОСОБА_1 з дітьми, правову реєстрацію цих приміщень, хоча ці обставини є суттєвими для вирішення цього питання.

Щодо розгляду позову прокурора про позбавлення батьківських прав, то суд не з'ясував, на підставі яких даних позов заявлено в інтересах малолітніх осіб.

Як убачається з матеріалів справи, у ОСОБА_1 не встановлено малолітніх осіб на вихованні, а ті діти, які з ним проживають разом є дорослими, і згідно з вимогами ст.160 Сімейного кодексу України мають право самі визначати місце проживання, а крім того, мають право висловлюватись щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1.

Згідно з п.4 і п.5 ч.І ст.ЗП ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі і якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Судова колегія вважає, що суд фактично не розглядав питання про закріплення жилої площі за дітьми, але в резолютивній частині рішення зробив висновок про закріплення за ними квартири з порушенням норм діючого законодавства.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі

Справа №22-5502/2006                                           Головуючий у суді першої інстанції: Тихопой О.О.

Доповідач: Курська А.Г.

об'єктивної оцінки, наявних в ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і залежно від встановленого правильно застосувати процесуально-правові норми та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково, рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 23.05.2006 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Справа №22-5502/2006

Головуючий у суді першої інстанції: Тихопой О.О. Доповідач: Курська А.Г.