Рішення №373189

Справа №22-а-6894/2006р.                                             Головуючий в 1 інстанції Кукта М.ТЗ.

Доповідач Берзіньш B.C.

УХВАЛА

Іменем    України

25 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Берзіньш B.C. Суддів: Іващенко В.В.

М»ясоєдової Т.М., при секретарі Іванові O.K., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя Нечаєвої Анастасії Макарівни про визнання дій неправомірними за апеляційною скаргою начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя Нечаєвої Анастасії Макарівни на постанову Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 р. ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя Нечаєвої A.M., посилаючись на те, що Нечаева A.M. необгрунтовано відмовила їй у знятті із обліку як суб»єкта підприємницької діяльності, вказавши на необхідність доплати внесків до Пенсійного фонду за період до 04.10.2004р. в загальній сумі 610грн.42коп., оскільки вона здійснювала господарську діяльність в якості підприємця-фізичної особи лише до 01.07.2003р. Із заявою про зняття з податкового обліку вона звернулась в ДШ М.Сімферополя 15.12.2003р., проте процедура зняття затягнулась не з її вини і була завершена лише 30.06.2004р. Повідомлення державного реєстратора для Пенсійного фонду було нею одержано лише 04.10.2004р. Вважає, що дії Нечаєвої неправомірні, порушують її цивільні права, покладають на неї обов»язки, не передбачені законодавством України. Просила визнати дії Нечаєвої по покладенню на неї зобов»язання заплатити в Пенсійний фонд 610,42грн. неправомірними, зобов»язати Нечаеву видати розпорядження про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя, видати їй акт та довідку про зняття з обліку.

Пославшись на зміну позовних вимог в судовому засіданні, суд вказав на розгляд вимог про зобов»язання відповідача видати розпорядження про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя, видати акт та довідку про зняття з обліку..

Постановою Київського районного суду М.Сімферополя від 30.05.2006р. ухвалено: позов задовольнити; визнати дії Нечаєвої A.M. про відмову у знятті з реєстрації ОСОБА_1 незаконними, Нечаеву зобов»язано видати розпорядження про зняття ОСОБА_1з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя; додатковою постановою від 04.08.2006р. в резолютивну частину постанови від 30.05.2006р. внесено доповнення зазначенням фрази: «Зобов»язати начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя Нечаеву A.M. постановити розпорядження про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя».

В    апеляційній скарзі Нечаева A.M. просить постанову суду скасувати. посилаючись на її ухвалення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В засіданні апеляційного суду представники Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя, які діють на підставі доручень, підписаних Нечаєвою A.M., доводи апеляційної скарги підтримали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Статтями 105, 106,107 КАС України передбачено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової заяви, в якій вказано зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; копія позовної заяви надсилається відповідачу. Відповідно до ст.ст.51,157ч.1п.2 КАС Українипозивач має право змінити підстави або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову; суд ухвалою вирішує питання про прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 було заявлено вимоги про визнання неправомірними дій Нечаєвої по покладенню на неї зобов»язання заплатити в Пенсійний фонд 610,42грн. і у зв»язку з цими неправомірними діями заявлялись вимоги про покладення на Нечаеву зобов»язання видати розпорядження про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя, видати їй акт та довідку про зняття з обліку.

Суд же, в порушення вищевказаних норм закону, вимоги про визнання неправомірними дій Нечаєвої по покладенню на позивача зобов»язання заплатити в Пенсійний фонд 610,42грн. не розглянув і, у разі відмови позивача від позову в цій частині, ухвали про вирішення цього питання не постановив. Ухвалюючи постанову, суд виходив із неправомірності дій Нечаєвої по непроведению в 10-ти денний строк документальної перевірки правильності та сплати страхових внесків і нескладенню акта перевірки, проте позовні вимоги про це в установленій формі не заявлялись і непроведения перевірки та нескладення акту є бездіяльністю, а суд визнав неправомірними дії відповідача про відмову у знятті позивача з реєстрації, не зазначивши, в чому вони виражаються. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що Нечаєвою було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у знятті з реєстрації і підстави цієї відмови. Не дано судом і оцінки доводам про те, що для проведення документальної перевірки позивачу необхідно було надати пакет документів, який ним надано тільки 18.05.2005р.- після звернення з позовом до суду.

Залишились нерозглянутими судом першої інстанції і вимоги про покладення на Нечаеву зобов»язання видати позивачу акт та довідку про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя.

Крім того, відповідно до ст.248-5, 248-6 ЦПК України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, скарга могла бути подана до суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо про порушення її прав, або у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на її звернення від 01.11.2004р. Нечаєвою A.M. дана відповідь 22.11.2004р., а із скаргою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 25.02.2005р. Статтею 85 ЦПК України, чинного до 01.09.2005р. передбачалось, що право на вчинення процесуальних дій втрачаєься з закінченням встановленого законом строку; скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку.

Вказані обставини також не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Нерозгляд судом першої інстанції позовних вимог у повному обсязі, порушення норм процесуального права, зазначені вище, є обставинами, які перешкоджають розгляду справи судом апеляційної інстанції по суті з ухваленням нового рішення, оскільки таким розглядом було б порушено принцип диспозитивності і рівності прав сторін. Статтею 227 ч.Зп.6 КАС України передбачено, що судові рішення обов»язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

Виходячи з наведених обставин, аналогії закону, враховуючи, що судом першої інстанції вимоги про визнання неправомірними дій Нечаєвої по покладенню на позивача зобов»язання заплатити в Пенсійний фонд 610,42грн. та вимоги про покладення на Нечаеву зобов»язання видати позивачу акт та довідку про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферопол не розглядалися, а відповідно до положень ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції і Кодексом адміністративного судочинства до компетенції суду апеляційної інстанції не віднесено розгляд справ по першій інстанції, колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.195,198п.6,205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі М.Сімферополя Нечаєвої Анастасії Макарівни задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від ЗО травня 2006 року - скасувати, справу  направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця.

Судді: