Рішення №373193

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24    жовтня 2005 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:                     Любобратцевої Н.І.

Суддів:                                           Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:          Бахтагареєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від ЗО червня 2006року,-

ВСТАНОВИЛА:                                                                                       ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.08.2003року відповідач взяв у нього в борг суму в розмірі 5000 євро, еквівалентну 32000грн за курсом Національного Банку України, зобов'язавшись повернути борг до 10 вересня 2003року. Однак у вказаний строк відповідач борг не повернув, в добровільному порядку борг повернути відмовляється.

В судовому засіданні позивач вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідача на його користь основну суму боргу 32000грн з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу, а також банківський відсоток, згідно розписки.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що позивач не надав доказів того, що відповідач брав у нього в борг грошові кошти, оскільки в розписці не вказано у кого відповідач отримує гроші в борг. Просила в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 30 червня 2006року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на рахунок відшкодування основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції 42975грн 28 коп., 3% річних - 2690грн 60 коп., витрати по оплаті судового збору 320грн та інформаційно - технічне забезпечення процесу 30 грн., а всього 46015 грн. 88 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа №22А-6293 /2006 р.                                   Головуючий в першій

інстанції, суддя - Харченко І.О. Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.

Відповідно до положень ст.. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Аналогічні положення містилися і в ст.. 374, 375, ч.2 ст. 154 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних відносин.

Із розписки, яку позивач надав суду в обґрунтування позову, вбачається, що 15.08.2003 року відповідач отримав 5000 євро для закупівлі продовольства. В заставу залишений автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, який належить йому. В разі несвоєчасного повернення - банківський відсоток (а.с.20)

І хоча у вказаній розписці не зазначено ім'я позикодавця, проте наявність зазначеної розписки у позивача свідчить про існування договірних відносин між ним та відповідачем.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних обґрунтовані і передбачені ст. 625 ЦК України

Колегія суддів не погоджується з висновками суду про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції. Оскільки борг був отриманий у іноземній валюті - євро, то борг у відповідності до ст. 533 ЦК України підлягає сплаті у гривнях і визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Індекс інфляції, встановлений до грошової одиниці України - гривні, не може бути використаний до іноземної валюти - євро.

Сума боргу на день ухвалення рішення становить 32000грн, три відсотки річних -2690грн 60 коп. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч.З ст.Ю ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачем не надано суду доказів того, що між ним та позивачем не існували договірні відносини.

Виходячи з наведеного, та керуючись ст..303, п.4 ч.І ст.309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну  скаргу  представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від ЗО червня 2006року змінити. Відмовити в задоволенні позову про стягнення інфляції. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу 32000грн, 3% річних у сумі 2690грн 60 коп., витрати по оплаті судового збору 320 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення процесу - 30 грн., а всього 35040 грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави судовий збір у сумі ЗО грн 40 коп.

              Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.