Рішення №373325

Справа №22ц-5507/2006р.                                         Головуючий в 1 інстанції Бондарьова Г.М.

Категорія 21                                                                    Доповідач Козлов С.П.

РІШЕННЯ: ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Перцової В.А.,

суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.,

при секретарі: Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   ВВД   ФССНВ   та   ПЗ   України   в   м. Першотравенську про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що під час тривалої роботи в підземних умовах праці на шахтах, правонаступником яких є ВАТ „Павлоградвугілля", він одержав виробничу травму та професійне захворювання, після чого йому 09.06.2005р. за висновком МСЕК було встановлено 55% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково, із них по професійному захворюванню 50% первинно та 5% по травмі 1997 року, чим спричинено йому моральну шкоду. Тому він просив суд стягнути на його користь з відповідача 70000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2006 року стягнуто з ВВД ФССНВ та ПЗ України в м. Першотравенську на користь позивача 35000 грн. моральної шкоди,

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неналежне дослідження обставин справи ВВД ФССНВ та ПЗ України в м. Першотравенську просить скасувати рішення суду.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні.

Як встановлено судом, позивач під час тривалої роботи в підземних умовах праці на шахтах, правонаступником яких є ВАТ „Павлоградвугілля", одержав професійне захворювання. 09.06.2005р. за висновком МСЕК йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково, із них по професійному захворюванню 50% первинно та 5% по травмі 1997 року, чим спричинено йому моральну шкоду, оскільки він втратив роботу, значну частку працездатності та здоров"я, вимушений затрачувати додаткові зусилля для організації свого повсякденного життя.

При таких обставинах, суд обгрунтовано згідно зі ст.21,28,34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду.

Доводи скаржника про відсутність заподіяння позивачеві моральної шкоди при встановлених обставинах справи є безпідставними і спростовуються дослідженими доказами в судовому засіданні. Крім того, самі по собі втрата позивачем професійної працездатності та визнання його інвалідом свідчать про заподіяння йому моральної шкоди. Посилання скаржника про накладення мараторію на 2006 рік Законом України „Про бюджет 2006 року" в частині призначення моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та на пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення до суду з такими вимогами, також не можуть бути прийняти до уваги тому, що позивачеві втрата професійної працездатності була встановлена ще до цього року та згідно зі ст.268 ЦК України позовна давність на ці вимоги не поширюється.

Але з урахуванням конкретних обставин справи, характеру і ступеня моральних страждань позивача, розміру втраченої його працездатності, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнутої судом суми моральної шкоди до 18000 грн..

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ВВД ФССНВ та ПЗ в м. Першотравенську задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2006 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої судом на користь ОСОБА_1 з ВВД ФССНВВ та ПЗ в м. Першотравенську моральної шкоди з 35000 грн. до 18000 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у

касаційному порядку протягом двох місяців.