Рішення №374244

Справа № 22-3040 2006 р.                          Головуючий у 1 інстанції - Безсмолий Є.Б.

Категорія 30,32                                             Доповідач - Гайсюк О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

6 грудня 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Авраменко Т.М.

Суддів- Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.

при секретарі - Слюсаренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року Житлово-експлуатаційна контора №3 м. Світловодська звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення та стягнення боргу.

Зазначила, що на балансі ЖЕК №3 знаходиться будинок АДРЕСА_1, в якому наймачем однієї кімнати неприватизованої квартири НОМЕР_1 є ОСОБА_5.

У зв'язку з виїздом ОСОБА_5 виконком Світловодської міської ради народних депутатів видав їй охоронне свідоцтво (броню) на зазначене жиле приміщення, строк дії якого закінчився у 1987 році. Оскільки ОСОБА_5 не повернулася у заброньоване приміщення, вона втратила право на це житло.

30.07.1984 року Світловодською міською радою народних депутатів (виконавчий комітет) було прийняте рішення НОМЕР_2 про видачу ОСОБА_1 ордера на зазначену житлову площу на час дії броні, де прописались він, дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3, які самостійного права користування цим жилим приміщенням не набули.

За ОСОБА_5 рахується борг з квартирної плати у сумі 180 грн. 90 коп. за період з 1.07.2002 року по 1.07.2005 року.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідно до ст.76 ЖК України.

Відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач просив виселити з квартири відповідно до ст.99 ЖК України.

З ОСОБА_5 позивач просив стягнути на користь ЖЕК №3 борг у сумі 180,90 грн. з квартирної плати.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 30.092005 р. в якості співвідповідачів за цим позовом притягнуті ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 17).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 3.10.2006 р. до участі у справі за позовом ЖЕК №3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення з квартири залучена в якості співвідповідача ОСОБА_4 (а.с. 107).

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 15.09.2006 р. провадження у справі в частині спору про стягнення боргу закрите у зв'язку з відмовою позивача від зазначених позовних вимог (а.с. 106).

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до ЖЕК №3. Посилаючись на те, що вони вселились в квартиру за ордером, в установленому законом порядку, не відносяться до піднаймачів і тимчасових жильців, просили суд визнати за ними право користування квартирою (а.с.23).

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року позов задоволено.

ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право проживання в квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 виселено з зазначеної квартири.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення суду, просять ухвалити нове рішення, яким задовільнити зустрічний позов та відмовити в задоволенні позову ЖЕК-3, що стосується них, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_2 в письмовій заяві просить розглядати справу без її присутності.

Представники ЖЕК №3 м. Світловодська з доводами скарги не погодились.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із змісту заяви представника ЖЕК №3 про збільшення розміру позовних вимог, вбачається, що позивач - ЖЕК №3 просив суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування кв. НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1у та виселити їх з квартири (а.с. 109), ухвалою суду ця заява долучена до справи (а.с. 101).

В судових дебатах представник ЖЕК №3 зазначених осіб просив лише визнати такими, що втратили право користування кімнатою в спірній квартирі і не просив їх виселити; просив виселити лише ОСОБА_4 (а.с. 103 зворотна сторона).

В рішенні суду від 11.10.2006 року також зазначається, що зміст позовних вимог ЖЕК №3 полягає в тому, що ЖЕК №3 просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням і не просить їх виселити. Зазначені особи рішенням суду визнані такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в кв. НОМЕР_1 будинку (помилково № будинку зазначений ІНФОРМАЦІЯ_1) по АДРЕСА_1 (а.с.111). Позовні вимоги про виселення зазначених осіб з квартири судом не розглянуті. Але, якщо суд вважав, що представник ЖЕК №3 від вимог про виселення зазначених осіб відмовився на стадії судових дебатів, то суду необхідно було повернутися до з'ясування обставин у справі, як того вимагає ст.194 ЦПК України і з'ясувати, які саме вимоги ЖЕК №3 підтримує, а від яких відмовляється та вирішити питання про прийняття відмови від частини позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині в порядку, передбаченому ст.174 ЦПК України, та на підставі п.З ст.205 ЦПК.

Суд не звернув уваги на те, що в заяві представника ЖЕК №3 (а.с. 109) не зазначено з яких саме підстав передбачених законом ЖЕК №3 просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст.ст.71,72,76,107 ЖК України і т.п.) і не з'ясував це питання у представника ЖЕК №3.

Із змісту рішення суду вбачається, що суд визнав ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житлом у зв'язку з тим, що суд вважав їх тимчасовими жильцями, які не набули самостійного права на займане жиле приміщення незалежно від тривалості проживання. Зазначений висновок суду є вкрай суперечливим, оскільки ніхто не може втратити право на те, чого не набував.

При цьому суд послався на ст.99 ЖК України, яка не встановлює підстави та порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а зобов'язує тимчасових жильців звільнити займане жиле приміщення у разі припинення дії договору найму жилого приміщення та передбачає їх виселення без надання іншого жилого приміщення у разі відмовлення звільнити приміщення.

Наведене свідчить про те, що суд не розглянув всіх позовних вимог і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а тому відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Згідно ч.2 ст.311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

В ухвалі апеляційного суду від 20.06.2006 р. (а.с.78-79), якою справа поверталась на новий судовий розгляд зазначалось, що суд не дав належної оцінки ордеру, що надали відповідачі, не перевірив чи по цьому ордеру відповідачі вселялись в кімнату спірної квартири і на яких саме умовах, оскільки в ордері не зазначено, що він видається на час броні. Не перевірено чи укладався з відповідачами письмовий договір найму, яка прописка їм оформлялась (постійна чи тимчасова), ніяких документів з цих питань суд від сторін не витребував (копії паспортів, книжки на оплату послуг, квартирної плати і т.п.).

Приймаючи рішення щодо виселення з квартири ОСОБА_4, суд не перевірив і не зазначив у рішенні чи за згодою осіб, які прописані (зареєстровані) в квартирі вона вселилась в квартиру і на яких умовах, чи мали право ці особи вселити ОСОБА_4 в квартиру постійно чи для тимчасового проживання, адже ці обставини мають значення для справи.

В резолютивній частині рішення суд неправильно вказав номер будинку, де знаходиться квартира, з якої суд виселив ОСОБА_4, а також не зазначив, яким чином провадиться виселення з наданням іншого жилого приміщення чи без надання.

Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.5ч.1ст.311, ст.ст.313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду від 11 жовтня 2006 року скасувати.

Справу повернути в Світловодський міськрайонний суд на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.