Рішення №374289

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Амєліна С.Є.Ліпського Д.В.Кобилянського М.Г.Юрченка В.В.

розглянувши, в порядку письмово провадження, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агрофірма «Славутич»до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Запорізької області про спонукання списати безнадійний податковий борг

у с т а н о в и л а :

У квітні 2004 року ТОВ «Агрофірма «Славутич» звернулось в суд з позовом до Вільнянської МДПІ про спонукання списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 209 408,49 грн., який виник внаслідок форс-мажорних обставин.

         Зазначали, що у 2001 році на суму 87621,60 грн., а у 2002 році на суму 121786,89 грн. у товариства виникла заборгованість  з прибуткового  податку, що підлягав сплаті за користування земельними паями.

 Оскільки станом на 17 квітня 2003 року, у результаті стихійного лиха, на полях позивача  було пошкоджено та загинуло 99 га озимого ячменю та 1318 га озимої пшениці, то це є форс-мажорними обставинами, а тому  за  правилами п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий  борг є безнадійним внаслідок обставин непереборної сили і підлягає списанню.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Запорізької області від 01 липня 2005 року, залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08 вересня 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Славути», з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, а сторонами не заперечується, що станом на 01.04.2003 року заборгованість позивача по прибутковому податку становила: на виплачену заробітну плату за березень 2003 року - 129,22 грн.; на виплачену орендну плату -196167,62 грн., у тому числі  35780,52 грн. за 2001 рік, 147922,84 грн. за 2002 рік та 12464,26 грн. за І квартал 2003 року.

 Законом України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п. п. «г»  п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 чинних на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним та підлягає списанню.

Відповідно до п.п.18.2.3 п.18.2 ст. 18 Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового органу у порядку визначеному центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України №103 від 14.03.2001 року «Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» ( зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304) згаданий у Законі Порядок затверджений та визначено, що під безнадійним боргом розуміється податковий борг юридичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто не з вини платника податків і які неможливо          

                упередити або запобігти своїми заходами.

Таким чином і у Законі, і у Порядку йдеться про борг, який  виник не з вини платника податку, після настання форс-мажорних обставин і  є їх наслідком.

Оскільки судами встановлено, що обставинам непереборної сили  встановлених станом на 17 квітня 2003 року передували позитивні  фінансові результати діяльності позивача у 2001  та у  2002 роках, а борг зі сплати податків не зумовлений форс-мажорними обставинами, то у судів не було правових підстав для задоволення позову, а тому рішення про відмову спонукати податковий орган списати податкові борги є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, а твердження про наявність безпосереднього причинного зв’язку між форс-мажорними обставинами і несплатою суми податкових зобов’язань помилкові, оскільки поза увагою залишена вина позивача у виникненні боргу до настання обставин непереборної сили.         

 

За правилами  ч.1 ст.224 КАС України, якщо  суди    не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а  рішення - без змін.   

  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

   Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю  «Агрофірма «Славутич» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 01 липня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08 вересня 2005 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

                 Головуючий                                                          М.І. Цуркан

               Судді:                                                     С.Є. Амєлін

                                                                               М.Г.Кобилянський

                                                                              Д.В.Ліпський

                                                                               В.В.Юрченко