Рішення №375077

Справа  №  22-ц -63242006р.                                                                               Головуючий І інет.Іванова І.В.

Категорія про поділ

домоволодіння                                                                                                              доповідач Ларенок В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого    -    судді Міненкової Н.О.

суддів                       -                 ЛаренкаВ.І.,ГальяновоїІ.Г.,

при секретарі    -                           НабокаО.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в   м.   Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 8 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3- про поділ домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3- про поділ домоволодіння,

встановила:

У березні 2003 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3про виділ у натурі частки ізАДРЕСА_1 у місті Харкові, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позивач вказував, що йому на праві сумісної дольової власності належить 72/100 частини домоволодіння на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 14 березня 1996 року та договору довічного утримання, посвідченого 12 червня 1996 року, відповідачки ОСОБА_2 належить 28М00 частин на підставі договору дарування, посвідченого 29 червня 1990 року та рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 14 березня 1996 року.

Між ним та відповідачкою ОСОБА_2 виникають спори з приводу користування домоволодінням, тому він змушений був звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 8 серпня 2006 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третім особам про визначення порядку користування земельною ділянкою залишено без розгляду за заявою позивача.

2

Позивач ОСОБА_1 просив проводити виділ у натурі його частки у домоволодінні на підставі третього варіанту висновку судово-техничної експертизи від 12 жовтня 2003 року, та виділити у його власність у житловому будинку літ "А-1" приміщення 2-2,2-3,1-5,1-6, частину 1-3, частину 111, прибудову "а2", 2-1, ґанок "а5", що на 68 грн. менш ніж приходиться на його ідеальну долю, службові будівлі-гараж літ. "Е", половину вбиральні літер "Е", споруди-половину хвіртки №1. Відповідачці також виділити у власність приміщення, службові будівлі та споруди згідно цього варіанту висновку експертизі від 12 жовтня 2003 року.

Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти поділу домоволодіння згідно третього варіанту висновку експертизи , пред'явила зустрічний позов про розподіл домоволодіння на підставі другого варіанту висновку судово-технічної експертизи від 12 жовтня 2003 року та виділити їй у власність у житловому будинку "А-1" приміщення 3-1,1-3, прибудову "а" 1-1,1, ґанок "аі", що на 112 грн. більше, ніж приходиться на ії ідеальну долю та службові будівлі.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову позивача не заперечувала.

Рішенням районного суду від 8 серпня 2006 року позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено. Суд вирішив провести поділ домоволодіння згідно третьому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2003 року. Зобов'язав позивача провести переобладнання. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 70 грн. 48коп.

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційної скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому посилається на те, що судом відмовлено у ії зустрічнім позові необгрунтовано. Згідно до третього варіанту розподілу домоволодіння необхідно перенести перегородку, це передбачає руйнування опірної стіни між приміщеннями та створення аварійної ситуації. Запропонований нею другій варіант розділу будинку не має капітальних переобладнань приміщень та скорочень житлової площі на 4,7 кв.м для створення двох коридорів. Переобладнання приміщень по другому варіанту не потребує великих матеріальних витрат.

Позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги не визнав, просить залишити рішення суду без зміни. Його варіант не потребує капітального переобладнання, а також відповідає фактичному користуванню домоволодінням співвласниками на протязі багатьох років, крім того долі співвласників не зміняться. Посилається на те, ще він згоден з рішенням районного суду на проведення переобладнань за його рахунок. Перенесення перегородки можливо, тому, що вона не є опірної стіною.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для ії задоволення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального    й процесуального права.  Не може бути

з

скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальний міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи сторони є співвласниками АДРЕСА_1 у місті Харкові. Позивачу ОСОБА_1 належит 72/100 частини, а відповідачу ОСОБА_2 28/100 частини домоволодіння.

Позивач звернувся до суду з позовом про виділ у натурі частки із майна Відповідачка звернулася за стрічним позовом також про виділ у натури частки і майна.

По цивільній справі судом двічі призначалася судово-технична експертиза. Експерт надав суду три варіанти виділу долі зі спільної часткової власност згідно висновку експертизи від  12 жовтня 2003 року та два варіанта згідн висновку від 27 листопада 2004 року.

Позивач просив виділити у власність приміщення згідно до третьог варіанту експертизи, а відповідачка просила виділити у ії власність приміщенні згідно до другого варіанту експертизи від 12 жовтня 2003 року.

Суд зробив виділ по третьому варіанту висновку експертизи, виділи ОСОБА_1 у житловому будинку літ."А-1" приміщення 2-2,2-3,1-5,1-6 частину 1-3, частину 111, прибудову "а2", 2-1, ґанок "а5", всього на 17 882 грн. що на 68 грн. менш ніж приходиться на його ідеальну долю, службові будівлі -гараж літ "Е", половину вбиральні літер "Е", споруди -половину хвіртки №1.

У власність ОСОБА_2 виділив у житловому будинку літ "А-1" приміщенні 3-1, частину 1-3, частину 111, прибудову "а", 1, ґанок "аі", всього на суму 7 04І грн., що на 67 грн. більш ніж приходиться на ії ідеальну долю, службов приміщення сарай літер "Д", половину вбиральні літер "Е", льох літер "В" споруди - половину хвіртки № 1.

При цьому долі співвласників не зміняться.

Суд поклав на позивача ОСОБА_1 обов'язки по виконаннк переобладнань, яки погоджено з виконавчим комітетом районної Ради.

Судова колегія погоджується з такими висновками районного суду оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належні оцінка та правильно визначена юридична природа цивільних відносин, що виниклі і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.364 ЦПК України співвласник має право на виділ у натур частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Поділ домоволодіння по цьому варіанту відповідає інтересам не тількі позивача, але і відповідачці, їх рівному праву на будинок. Приміщення, як виділяються співвласникам у власність відповідають їх часткам у праві власності цей варіант не потребує капітального переобладнання, а також відповіда фактичному користуванню спірним домоволодінням співвласниками на протяз багатьох років.

Що стосується варіанту поділу домоволодіння запропонованому ОСОБА_2 то цій варіант по перше не відповідає долям у праві власності, ОСОБА_2 повинні буде сплатити грошову компенсацію вартості частки домоволодіння ОСОБА_1, проти чого він заперечує. Відповідно до ст, 364 ЦК України компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. А у друге -запропонований варіант має порушення щодо П.3.17.ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України", який трактує - "Не дозволяється вхід в кухню через спадьні, транзитний прохід через кухню в житлові приміщення, при відсутності іншого входу в них через передпокій (коридор). У даному варіанті мають місто транзитний прохід через кухню (1-1) в житлове приміщення (3-1,1-3). Це є небезпечно для проживаючих осіб .

Варіант який пропонує позивач ОСОБА_1 не має ніяких порушень ДБН "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України".

Тому районний суд дійшов до правильного висновку про задоволення позову про виділ частки майна по варіанту №3 експертизи.

Що ж стосується доводів апелянта стосовно того, що експерт зробив помилку, у тому числі те, що він не врахував що переобладнання приведуть до руйнування опірної стіни між приміщеннями, то ці його доводи судова колегія вважає нікчемними й розцінює їх не інакше як бажання задоволення його позову.

Наведені твердження апелянта спростовуються не тільки висновками експерта, а також схемою житлового будинку, з якій убачається що переноситься не капітальна стіна, а перегородка.

Сумніватися у об'єктивності висновку експерта нема ніяких основаній, тому що експертизу робив фахівець, якій має вищу будівельно-технічну освіту, та стаж роботи за фахом 27 років. Крім того обстеження житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами виконувалось в присутності ОСОБА_2.

Інші ж доводи апелянта є несуттєвими й висновків суду стосовно вирішеного цивільно-правового спору не спростовують.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 8 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня ії проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.