Рішення №375240

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20   вересня   2006  року  колегія   судців   судової  палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого, судді   Шестакової Н.В., суддів   М'ясоєдової Т.М., Іващенко В.В., при секретарі   Іванові O.K. з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до  ВАТ „Крименерго" про  визнання недійсним акту, рахунку-попередження, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ „Крименерго" про визнання недійсним акту, рахунку-попередження, стягнення матеріальної шкоди в сумі 40 грн. і моральної шкоди у розмірі 5000 грн., посилаючись на безпідставність складеного 8 листопада 2005 року відносно нього акту про порушення Правил користування електричною енергією, а саме: „наброс фазного провода на вводное АП, электроэнергия потребляется, электросчетчиком не учитывается», невірність нарахованих 3337,57 грн. штрафних санкцій, тому що вказаного порушення Правил користування електричною енергією він не вдіяв, обрахунок комісією відповідача був проведений по неіснуючому перерізу проводу в 2,5 кв.мм, яким начебто було заживлене домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 28 березня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 59 грн. 50 коп. не сплачене ним при подачі позову.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28.03.2006 року як необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом дана неправильна оцінка правовідносинам що виникли між сторонами, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і засновані тільки на акті про порушення Правил користування електричною енергією і показаннях контролерів ВАТ „Крименерго", які є заінтересованими особами, сума збитку розрахована неправильно, не прийняті до уваги його заперечення проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, судова колегія вважає, що не має правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Справа  №    22ц-4342/06                            Головуючий суду першої інстанції

Сокол B.C.

                                                                       Доповідач    М'ясоєдова Т.М.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що позов не підлягає задоволенню, оскільки він не обґрунтований.

З такими висновками місцевого суду, погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх обґрунтованими.

Проголошене в ст. 55 Конституції України право громадян на судовий захист у цивільному судочинстві реалізується у відповідності з нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. З Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 28 травня 2000 року укладений договір згідно з яким позивач є споживачем електричної енергії надаваємої відповідачем до будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7-8). Відповідно до п. 1 вказаного договору енергопостачальник бере на себе зобов'язання поставляти електроенергію, а споживач зобов'язується оплачувати отриману електричну енергію. На підставі п. 21 цього договору споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.

Ввечері 8 листопада 2005 року в домоволодінні ОСОБА_1 за вищевказаною адресою працівниками відповідача була проведена перевірка, в результаті якої був складений акт НОМЕР_1 про порушення позивачем Правил користування електричною енергією в якому зазначено, що має місце „наброс фазного провода на вводное АП, электроэнергия потребляется, электросчетчиком не учитывается» (а. с 9). На підставі вказаного акту було нараховано 3337,57 грн. збитків, заподіяних відповідачу (а.с. 10).

Із показань свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, допитаних в суді першої інстанції із дотриманням вимог ст. 50, 51 Цивільного процесуального кодексу України, вбачається, що у домоволодінні позивача був накинутий провід на вхід електричної енергії і викручені пробки і за таких умов позивач без обліково споживав електроенергію. Крім того, факт безконтрольного споживання позивачем електричної енергії підтверджуються даними його особистого рахунку на а.с. 23, які є нестабільними.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач в порушення Правил користування електричною енергією безконтрольно споживав електричну енергію, про що було складено акт і нараховані збитки в сумі 3337,57 грн. Оспорюваний позивачем акт НОМЕР_1 за формою і змістом складений з дотриманням вимог п 53 вказаних Правил у присутності ОСОБА_1 і відображає встановлене з працівниками Енергонадзору ВАТ „Крименерго" порушення.

Пояснення позивача про обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову були ретельно перевірені місцевим судом і обґрунтовано не прийняті до уваги з мотивів, наведених в судовому рішенні.

Також були предметом перевірки і оцінки суду першої інстанції доводи апелянта про неправильне нарахування збитків. В зв'язку з тим, що ці доводи нічим не підтверджуються і спростовуються матеріалами справи вони не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.

Відсутні докази і про заподіяння позивачу матеріальної і моральної шкоди у

вказаній ним сумі внаслідок протиправних дій відповідача.                                                 

В зв'язку з тим, що заявник згідно з п. З ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог

Викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим оскаржуване  рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.  При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.

Додаткових доказів, що мають відношення до справи, позивач і його представник апеляційному суду не надали.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі не встановлено.

Погоджується суд апеляційної інстанції із висновками місцевого суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 59 грн. 50 коп. державного мита, оскільки вони засновані на законі.

При зверненні до суду ОСОБА_1 судовий збір не сплатив посилаючись на Закон України „Про захист прав споживачів", і в позовній заяві просив судові витрати стягнути з ВАТ „Крименерго" (а.с. 1-2).

Відповідно до статті 22 цього Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

В зв'язку з тим, що порушення прав ОСОБА_1 судом встановлено не було і в задоволенні його позовних вимог відмовлено повністю, суд обґрунтовано стягнув з нього на користь держави державне мито в сумі 59 грн. 50 коп.

Згідно з п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22ц-4342/0б

Сокол B.C.

Доповідач    М'ясоєдова Т.М.