Рішення №375485

Справа 22ц- 2035                             Головуючий у першій інстанції - Ямкова О.О.

Категорія - 40                                   Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року                                                                  м.Миколаїв

Колегія суддів   судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого           Буренкової К.О.

суддів                      Данилової О.О., Мурлигіної О.Я.

при секретарі                Гапєєвій Т.В.

за участю представника відповідача Естеркіна О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

начальника КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» на рішення  Центрального  районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2006  року та ухвалу того ж суду від 16 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до комунального підприємства Миколаївської міської ради /далі КП ММР/

«Миколаївська ритуальна служба»

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогули

та моральної шкоди

УСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до КП ММР «Миколаївська ритуальна служба», правонаступнику комунального підприємства «Миколаївський комбінат комунальних підприємств», посилаючись на незаконність звільнення з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за п.1 ст.41 КЗпП України наказом НОМЕР_1. Позивач просив поновити його на цій посаді, стягнути середній заробіток 560 грн. за час вимушеного прогулу та відшкодувати 18000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2006 року позов задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, на його користь стягнуто 560 грн. середнього заробітку та 500 грн. моральної шкоди. Ухвалою того ж суду від 16 жовтня 2006 року у роз'ясненні рішення в частині поновлення на роботі відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення відповідач, не погодившись з оцінкою судом зібраних доказів, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. В апеляційній скарзі на ухвалу суду відповідач посилався на порушення вимог процесуального законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства / філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу/. Ознаками відокремленого підрозділу є його майнове відокремлення, навіть відкриття окремого рахунку в банку, можливість бути суб'єктом деяких видів правовідносин, наприклад податкових, а також наявність у керівника повноваження за довіреністю на укладання правочинів від імені юридичної особи. Як правило, такі підрозділи розміщуються на території іншої, ніж юридична особа, територіальної громади / п.2.1.3 ст.2 Закону « Про оподаткування прибутку підприємства"/.

З матеріалів же справи вбачається, що за статутом КП «Миколаївський комбінат комунальних підприємств» / а.с.57-64/, правопопередник відповідача, мав підрозділ, який обслуговує міське кладовище / п.3.1/. Цей підрозділ не має розрахунку у банку та є виробничим підрозділом / п.3.2/. Окремим пунктом статуту передбачено право юридичної особи відокремлювати виробничі підрозділи з правом відкриття ними перебіжних рахунків на підставі основних положень. Рішення щодо створення таких підрозділів має узгоджуватися з місцевою радою / п.3.3/.

Центральне міське кладовище входить до складу КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» та є його структурним підрозділом поряд з іншими кладовищами, виробничими ділянками, цехом тощо /а.с.37-42/. Міське кладовище не має рахунку у банку, відокремленого майна та не є самостійним платником податків. Завідуючий кладовищем не має права на укладання трудових договорів та не має доручення від імені юридичної особи на укладання правочинів. Більш того, кладовище не має свого положення, на підставі якого воно діє, а завідуючий та смотритель у своїй діяльності керуються загальними посадовими інструкціями КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» /а.с.22, 56/.

Рішення щодо виділу міського кладовища у відокремлений підрозділ КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» не приймало та з місцевою радою це питання не узгоджувало.

Отже колегія вважає, що центральне міське кладовище не є відокремленим підрозділом КП ММР «Миколаївська ритуальна служба», а тому його завідуючого за будь-яких обставин не може бути звільнено з займаної посади за п.1 ст.41 КЗпП України.

Таким чином, хоча колегія і не заперечує висновки суду першої інстанції щодо відсутності інших підстав для звільнення ОСОБА_1, але вважає, що основною підставою для поновлення позивача на займаній посаді є неможливість застосування до нього цієї норми. Оскільки ж основний висновок суду про незаконність звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам трудового законодавства, рішення суду має бути залишено без змін.

Доводи апелянта про скорочення посади завідуючого кладовищем не можуть бути підставою для скасування рішення суду, бо ст.235 КЗпП не пов'язує можливість поновлення з наявністю на час розгляду справи посади, яку раніше займав працівник. Неможливість поновлення на роботі працівника пов'язана лише з припиненням діяльності підприємства / ст.240-1 КЗпП /.

Не мають правового значення і інші доводи апеляційної скарги, бо вони не пов'язані з основним висновком колегії про порушення вимог трудового законодавства відповідачем при звільненні ОСОБА_1

Не вбачає колегія і підстав для скасування ухвали про відмову у роз'ясненні судового рішення. Згідно зі ст. 221 ЦПК такою підставою є його неясність, нечіткість, а також утруднення чи неможливість виконання. Таких недоліків мотивувальна та резолютивна частина рішення не мають. Не встановлено і таких порушень вимог процесуального законодавства, які б призвели до невірного вирішення цього питання по суті.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, стягнутих судом першої інстанції,   сторони не оскаржували.

Керуючись ст.ст.308,315   ЦПК України, колегія суддів

                                                               УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги начальника КП ММР «Миколаївська ритуальна служба» відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2006 року та ухвалу суду від 16 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.