Рішення №376874

Справа 10871 Категорія 21

Голов, в 1 інстанц. Дудар І.О. Доповідач Зубова Л.М.

Ухвала Іменем України

м. Донецьк

28 листопада   2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі: головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.1., Висоцька B.C. секретар Андрусішина  М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки     (далі - Фонд) з апеляційною скаргою відповідача .         

на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 жовтня' 2006 року про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду Губарєвої.А, яка апеляційну скаргу підтримала , пояснення позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд,                  

встановив:

У травні          2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну шкоду в сумі 65 000 гран на підставах, вказаних в Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», посилаючись на те, що під час виконання трудових.обов'язків він 20.06.2001 року отримав трудове каліцтво що підтверджено актом форми Н-1 від 22.06.2001 року та  отримав професійне захворювання , що підтверджено актом розслідування професійного захворювання від З.11.2003  року (ах..37), за висновком МСЕК від 5.09.2001 року позивачу вперше встановлено втрату професійної-працездатності по трудовому каліцтву на 20%, за висновком МСЕК від 19.12.2003 року позивачу  вперше встановлено втрату працездатності від професійного   захворювання на 40% безстроково та визначено інвалідність 3 групи та за цим же висновком МСЕК повторно встановлено втрату працездатності на 20% від трудового каліцтва  всього на. 60 %, за відшкодуванням шкоди звернувся у суд-вперше.. За висновком МСЕК від 19.12.2003 року позивач потребує медикаментозного та санаторно-курортного лікування (а.с 11) .

Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення  нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати додаткові зусилля  для організації життя, то йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.

Рішенням   Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 жовтня 2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 20 000 грн.»

У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду скасувати і у задоволенні вимог відмовити , мотивуючи тим, що   суд невірно застосував матеріальний закон, оскільки позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК на підтвердження завдання моральної шкоди, крім того, дію закону, яким врегульовані спірні правовідносини в частині відшкодування моральної шкоди, зупинено Законом України « Про Державний бюджет на 2006 рік», крім того, апелянт зазначав, що позивач пропустив встановлений ст. 233 КЗпП України 3-місячний строк для звернення у суд за захистом порушеного права та 3-річний строк позовної давності, на час роботи позивач усвідомлював шкідливі умови праці, які негативно відбиваються на стані здоров'я, позивач частково втратив працездатність і наразі продовжує працювати.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити   з наступних підстав.

Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду, суд повно встановив обставини справи та дійшов підставних висновків про те , що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, які грунтуються на Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 'від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд достатньо врахував характер і ступінь завданої моральної шкоди, глибину завданих моральних і фізичних страждань , що позивач отримав ушкодження здоров*я, яке потягло 60% втрати працездатності, 27.12.2003 року його звільнено з роботи по п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 9), позивач змушений лікуватися, порушено його звичні соціальні зв'язки.

Доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі .

Керуючись ст. ст. 308   ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив   :

Апеляційну скаргу    відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 жовтня. 2006 року залиши без зміни .

Рішення   набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .