Рішення №378052

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2154/200б р                                                            Головуючий по першій інстанції

Категорія: відшкодування шкоди                                                                              Шарко О.П.

майну фізичної особи                                                 Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О.В.

РІШЕННЯ

іменем України

6 грудня 2006 року            Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                      Ювшина В.І.

суддів                                 Качана О.В., Корнієнко Н.В.

при секретарі                       Магда А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.09.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

встановила:

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.09.2006 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих ДТП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. Посилається на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи - не враховано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та покази свідка ОСОБА_3, які підтверджують вину водія автомобіля ОСОБА_4.

У засіданні колегії ОСОБА_2, просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах позовних вимог та доводів апеляції, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з винесенням нового по наступним мотивам.

Судом першої інстанції встановлено: матеріалами справи не доведено вини водія ОСОБА_4 у скоєнні ДТП. До суду позивачка не подала жодного доказу вини ОСОБА_4 в скоєнні ДТП. На підставі наведеного суд відмовив у стягненні з ОСОБА_2. збитків, заподіяних ДТП.

Колегія вважає, що рішення суду підлягає до скасування з винесенням нового в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом не вірно застосовано норми ст. 215 ЦПК України - не вказано у мотивувальній частині рішенні наявність чи відсутність фактів якими суд обґрунтовує відмову у позові до ОСОБА_2. Всі доводи судового рішення стосуються доказів вини чи невиновності у ДТП водія ОСОБА_4, який не є відповідачем по справі. Питання позовної заяви - відповідальність ОСОБА_2. судом не розглянуто, але винесено рішення по суті позову. Не вказано в рішенні матеріальний закон, на підставі якого вирішено справу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 обгрунтовано вказано на порушення допущені судом першої інстанції - не взято до уваги дані постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно водія ОСОБА_4 У вказаній постанові наведено пункти ПДР України, які порушив ОСОБА_4., що знаходиться в причинному зв'язку із наслідками ДТП. Посилання суду на відсутність судового рішення, яким встановлено вину ОСОБА_4, як на відсутність доказів його вини, суперечить вимогам ст. 57, 64 ЦПК України. При наявності судового рішення наступають наслідки передбачені ст. 61 ЦПК України, тобто встановлений судовим рішенням факт повторно не доказується. Постанова органу дізнання також є доказом, який на відміну від набравшого законної сили судового рішення може бути оспорений зацікавленими особами. Таким чином мотивувальна частина рішення є незаконною, підлягає до скасування, оскільки може бути використана ОСОБА_4. в подальшому, як доказ його невиновності в ДТП в силу ст. 61 ЦПК України.

Колегією встановлено: 10.08.2005 року відбулося ДТП за участю водіїв ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Постановою інспектора ВДАІ Катеринопільського РВ УМВС від 19.08.2005 року винним у ДТП визнано водія ОСОБА_4, в порушенні проти якого кримінальної справи відмовлено по причині відсутності тілесних ушкоджень в учасників ДТП. Власником автомобіля під керуванням ОСОБА_5. є його дружина ОСОБА_1, власником автомобіля під керуванням ОСОБА_4 є ОСОБА_2.

ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, як до власника джерела підвищеної небезпеки. Інших підстав стягнення не заявлялося - а.с. 54, протокол судового засідання.

Колегія вважає, що моральна шкода не підлягає стягненню з ОСОБА_2, оскільки згідно вимог ст. 1167 ЦК України вона відшкодовується особою, яка її завдала. ОСОБА_2. не був учасником ДТП, факт належності йому на праві власності автомобіля не є підставою для стягнення моральної шкоди.

Не можуть бути стягнуті із ОСОБА_2 і матеріальні збитки по мотивам належності йому автомобіля на праві власності. Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4. володів та керував автомобілем з дозволу власника -ОСОБА_2, тобто його володіння транспортним засобом було правомірним. Відсутність у ОСОБА_4  спеціального права - посвідчення водія на право керування транспортним засобом - не позбавляє його права цивільного на правомірне володіння автомобілем. Передача автомобіля особі, яка не має права керування ним та, керування таким засобом без відповідного посвідчення тягнуть за собою адміністративну відповідальність. Відомостей про неправомірне заволодіння ОСОБА_4. автомобілем в матеріалах справи немає, позивачка ОСОБА_1 в позовних вимогах не ставила питання про відповідальність ОСОБА_2. на підставі п. 4 ст. 1187 ЦК України.

Інших підстав для стягнення з ОСОБА_2. коштів за пошкодження автомобіля позивачем не вказано. Обов'язок доказування своїх вимог та заперечень покладено на сторони. Клопотань до суду про витребування додаткових доказів не подавалось. По наявним у справі доказам підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись Главою 5, ст. 10, 11, 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 1167, 1187 ЦК України, колегія ;

вupішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.09.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити частково, рішення суду скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Рішення колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.