Рішення №378254

Справа 22ц-2126                                   Головуючий у першій інстанції- Маржина ТВ.

Категорія    21                                         Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року    судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого      Лисенка П.П.

суддів                    Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі            Негрун І.О.

за участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційні скарги

ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Первомайського міскрайонного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2006 року за цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди

УСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася при участі водія та власника автомобіля ВАЗ-2108 д/з НОМЕР_1 ОСОБА_2, загинув її батько ОСОБА_3. Посилаючись на те, що раптова смерть близької людини спричинило їй душевні страждання та призвела до вимушених змін у способі життя, ОСОБА_1 просила стягнути 50 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Первомайського міськрайоннного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2006 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто 11 000 грн. моральної шкоди.

Сторони не погодилися з зазначеним рішенням та оскаржили його в апеляційному порядку. ОСОБА_1, вважаючи визначений судом розмір відшкодування замалим, просила рішення змінити та стягнути 50 000 грн. ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд не врахував відсутність його вини у загибелі батька позивачки та його матеріальний стан, просив зменшити розмір відшкодування.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Покладаючи на ОСОБА_2 обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачці, суд виходив з наявності підстав, передбачених частинами 2 статей 1167, 1168, 1187 ЦК України, та доведеності факту завдання ОСОБА_1 фізичних та душевних страждань внаслідок загибелі батька. Ці обставини відповідач не оспорював.

У мотивувальній частині рішення, суд зазначив факти, які впливають на розмір відшкодування та послався на положення ч.2 ст. 1193 ЦК України щодо вини потерпілого, як обставини, за якої таке відшкодування зменшується.

Таким чином, суд визначив розмір компенсації моральної шкоди з урахуванням і характеру та обсягу фізичних та душевних страждань позивачки, і фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди.,

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 не заперечував сплатити ОСОБА_1 11 000 грн. моральної шкоди, але за умови розстрочки такого платежу протягом року.

Такі доводи апелянта не можуть бути підставою для зменшення розміру відшкодування, визначеного судом першої інстанції, але не перешкоджають відповідачу вирішувати це питання на стадії виконання судового рішення.

Не можуть бути задоволенні і вимоги ОСОБА_1 про збільшення розміру відшкодування до 50 000 грн. Не заперечуючи глибини душевних страждань позивачки від втрати близької людини, колегія вважає, що такий розмір відшкодування не відповідав би матеріальному становищу відповідача, носив би конфіскаційний характер, а тому суперечив би засадам розумності та справедливості.

На підставі викладеного колегія не вбачає підстав для зміни судового рішення в частині розміру компенсації моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.309, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Первомайського міскрайонного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України