Рішення №379571

№    22-ц-6258/06р.                                                                       Головуючий 1 інстанції-

Категорія: про стягнення боргу                                                      Божко В, В.

визнання договору позики неукладеним                                        Доповідач -Гашьянова ІГ.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивічьних справ шедяційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді     Міненкової Н.О.

суддів                                    Гальянової ІГ.

Ларенка ВХ

при секретарі         Набока О.О,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та по зустрічному позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики неукладеним та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з спадкоємців ОСОБА_5, відповідачів по справі боргу в розмірі 32 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 жовтня 2004 року „ видавши про це розписку.

Він, за згоди кредитора ОСОБА_6 та за домовленістю з ОСОБА_5, віддав борг ОСОБА_6, про що був укладений договір щодо переуступки боргу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер не повернувши зазначений борг.

Після смерті боржника залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1.

Відповідачі, як спадкоємці за законом, після смерті боржника звернулись в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини. Він також звернувся до нотаріальної контори ,заявивши свої претензії кредитора, однак відповідачі відмовились повернути борг ОСОБА_5

Відповідачі позов ОСОБА_4 не визнали, звернулись до суду з зустрічним позовом про визнання договору позики неукладеним та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що позивач не надав суду доказів укладення договору позики , а розписка не є доказом укладення такого договору. Вказаний договір повинен був укладатись в письмовій формі. ОСОБА_5 ніколи не мав у власності великих сум грошей, зловживав спиртними напоями, не мав грошей для придбання одягу та продуктів харчування.

Також вважали , що безпідставним зверненням позивача до суду їм спричинена моральна шкода, розмір якої визначали 15 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені. З ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь стягнуто по 10 583 грн.33 коп. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовлено. З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір по 375 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити та задовольнити їх зустрічний позов.

Доводи апеляційної скарги обірунтовують порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Апеляційна Скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно до вимог ч.З ст.ЗОЗ ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апелсщійної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в зустрічному позові просили визнати договір позики неукдаденнм . Сторонами в зазначеному правочину були ОСОБА_6 та ОСОБА_5, неукладеним.

За таких обставин, до участі у справі за зустрічним позовом ІНФОРМАЦІЯ_2, необхідно було залучити в якості відповідповідача ОСОБА_6, чого судом першої шетаищії зроблено не було, тобто суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі і це, згідно до п.4 ч1 ст.311 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування ухваленого по справі рішення і передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ЗОЗ, ч1 п.4 ст.311, ст.ст. 312,313, 315,317,319,218 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

апелящйну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2006 року та передати справу на новий розгляд до того ж суду іншому складу

суду.

Ухвала суду апеляційної Інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий