Рішення №387420

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________


УХВАЛА

06.12.06                                                                                           Справа № А-6/111

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючої           Дубник О.П.

суддів          Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання          Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Супутники»№2609 від 26.09.06р.

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.06р.

у справі №А-6/111

за позовом Державної податкової інспекції (далі ДПІ) в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ

до відповідача 1: ТзОВ «Супутники», м.Івано-Франківськ

до відповідача 2: Приватне підприємство (далі ПП) «Мобі-Ленд», м.Київ

про          немайнові спори (розірвання договору)

за участю представників

          від позивача – Ємчук А.В.–представник (дов. у справі);

          від відповідача 1 – Мушинський В.Т. –представник (дов. у справі);

          від відповідача 2 - не з’явився.


Права та обов'язки згідно ст.ст.49,51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не надходило.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

ПП «Мобі-Ленд» суд апеляційної інстанції направив процесуальні документи та апеляційну скаргу на останню адресу, відому суду.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.06р. у справі №А-6/111 (суддя Грица Ю.І.) задоволено позов ДПІ в м.Івано-Франківську до ТзОВ «Супутники», ПП «Мобі-Ленд»та визнано недійсними угоди купівлі-продажу від 27.05.03р., 30.06.03р., 03.07.03р., 06.08.03р., 02.09.03р., 30.09.03р., укладені між відповідачами. З ПП «Мобі-Ленд»стягнено на користь ТзОВ «Супутники»119983 грн. переданих коштів, в з останнього стягнено в доход держави одержане ним або належне йому на відшкодування товарів, отриманих від ПП «Мобі-Ленд»в розмірі 119983 грн.

Постанова суду мотивована ч.1 ст.207, ст.208 Господарського кодексу України, ч.1 ст.205, ст.234 ЦК України, п.3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування в Україні", на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки усні договори купівлі-продажу від 27.05.03р., 30.06.03р., 03.07.03р., 06.08.03р., 02.09.03р., 30.09.03р. на загальну суму 119983 грн. є фіктивними та укладені з метою, спрямованою на приховування доходів від оподаткування ПП «Мобі-Ленд».

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Супутники»оскаржило рішення суду, наполягаючи на тому, що визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію, статуту, свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість з моменту їх реєстрації ПП «Мобі-Ленд»(контрагента апелянта по спірних договорах) не є доказом наявності у відповідачів умислу на спрямованість вищевказаних усних договорів на ухилення від сплати податків, а інших належних доказів, які б свідчили про наявність умислу при укладенні цих договорів, а саме неподання його контрагентом по спірному договору податкової звітності, як стверджує апелянт, податковим органом не надано суду першої інстанції,

Враховуючи наведене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:

між ПП «Мобі-Ленд»(продавець) та ТзОВ "Супутники" (покупець) укладено усні угоди купівлі-продажу певного асортименту товарно-матеріальних цінностей від 27.05.03р., 30.06.03р., 03.07.03р., 06.08.03р., 02.09.03р., 30.09.03р. на загальну суму 119983грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання відповідачами зобов'язань за цими договорами підтверджується виписаними ПП «Мобі-Ленд»видатковими накладними №00096 від 27.05.03р., №ТВВВ-00166 від 03.07.03р., №ТВВ-00219 від 06.09.03р., №ТВВ-00251 від 02.09.03р.; податковими накладними №00096 від 27.05.03р., №00162 від 30.06.03р., №00166 від 03.07.03р., №00219 від 06.08.03р., №00251 від 02.09.03р., №00313 від 30.09.03р.; квитанціями до прибуткового касового ордера №168 від 02.09.03р. на суму 2483грн., №171 від 05.09.03р. суму 7500грн., №172 від 10.09.03р. на суму 4500грн., №197 від 30.09.03р.; виписками з банківські рахунків ТзОВ "Супутники" та актами виконаних робіт №3006 від 30.06.03р. на суму 11760грн. та №3009 від 0.09.03р. на суму 15500грн.

Після укладення спірного договору та поставки товару у ПП «Мобі-Ленд»виникло податкове зобов'язання, яке останній повинен був відобразити у бухгалтерських документах, у декларації по податку на додану вартість та у декларації із податку на прибуток та сплатити у встановлений законом термін до державного бюджету України, чого він не зробив, тому позивач вважає, що господарське зобов'язання по цьому договору спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 2 (ПП «Мобі-Ленд»).

УПМ ДПА м.Києва 16.04.04р. листом №2547/7вх/26-35/15 повідомило, що ПП «Мобі-Ленд»за юридичною адресою не знаходиться, остання податкова звітність подана за жовтень 2003р. з показниками ведення господарської діяльності: у серпні 2003р. обсяг оподатковуваних операцій з податку на додану вартість склав 1100 грн., у вересні 2003р. –1150 грн., у жовтні 2003р. –115 грн. за підписом директора Дивинського І.М., який пояснив, що підприємство зареєстрував за матеріальну винагороду, печаткою жодного разу не користувався, угод, договорів не укладав, не підписував та інших осіб не уповноважував, жодного первинного документа бухгалтерського та податкового обліку не підписував, податкову звітність не складав, не підписував та до державної податкової інспекції не подавав, про ПП «Фалкон»і наявність взаємовідносин з ПП «Мобі-Ленд»чує вперше і нічого пояснити не може.

Крім того, як зазначається судом першої інстанції, рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 21.04.04р. визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Мобі-Ленд" №11862 від 27.02.03р., його статут, довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію ПП «Мобі-Ленд»платником податку на додану вартість з моменту реєстрації. Також з вказаного рішення суду випливає, що директор ПП "Мобі-Ленд" не мав фактичного наміру здійснювати господарську діяльність, коштів до статутного фонду товариства не вносив, а зареєстрував підприємство за винагороду на прохання невстановленої особи.

Згідно ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ст.208 ГК України).

Відповідно до п.6 Постанови №3 від 28 квітня 1978 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 року №1056 "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки", зазначено про те, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди); - юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким чином, оскаржуване рішення суду слід залишити без змін, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС України –


Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:


1.          Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.06р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.          Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

3.          Постанова складена в повному обсязі 26.12.06р.



Головуюча-суддя О.П. Дубник


суддя Г.В.Орищин


суддя Г.Г.Якімець