Рішення №388600

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.01.2007                                                                Справа №  16/353-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Новотроїцької  селищної  Ради, смт. Новотроїцьке Херсонської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Новотроїцьке Херсонської області 

про  відшкодування завданих збитків за самовільне користування земельною ділянкою в сумі 4214 грн. 50 коп. 

за участю

представників сторін:

від  позивача: Козачок М. О. довіреність № 2/16-283 від 21.04.06  

від  відповідача: не прибув

                Новотроїцька сільська Рада (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач)  в сумі 4214 грн. 50 коп. за самовільне користування земельною ділянкою. 

            Відповідач повторно  в судове засідання не прибув, хоча відповідно до ст.64,77 ГПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

          Справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. 

          Розглянувши матеріали справи,  представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду  про відшкодування завданих збитків за самовільне користування приватним підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки, на які розміщена станція технічного обслуговування  автомобілів та бар АДРЕСА_1. Зазначену нерухомість відповідач набув на праві власності відповідно до угоди купівлі-продажу від 09.07.02, укладеного з ТОВ “ Торговий дім”.

          Відповідач звернувся до селищної Ради 26.06.06 з заявою про продаж земельної ділянки загальною площею 0,1318 га для розміщення СТО.

          Рішенням Новотроїцької селищної Ради НОМЕР_1 відповідачу надано погодження на підготовку матеріалів для продажу вищезазначеної земельної ділянки.

          Однак, до цього часу відповідач  рішення селищної ради не виконав, не скористався  своїм правом, визначеним ст.120 ЗК України щодо укладення договору оренди земельної ділянки або її викупу, визначеному у ст.127, 128 ЗК України.

          За вказане порушення земельного законодавства  відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджено  постановою Новотроїцького районного відділу земельних ресурсів НОМЕР_2.

Обставини користування відповідачем земельною ділянкою без укладання відповідного договору оренди судами визнано доведеними.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Тобто, з встановлених судом обставин вбачається, що орендні відносини між радою та відповідачем не виникли і підстави для отримання орендної плати чи стягнення не отриманої орендної плати у ради не повинно було виникнути за Законом.

Проте користування землею є платним.

З аналізу положень ст. 2 та ч. 2 ст. 15 Закону України “Про плату за землю” вбачається, що за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, тобто без укладення договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податок на землю.

Підпунктом 8 п. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

А в силу ч. 1 ст. 2 цього Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно зі ст. 2 цього закону та ст. 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Разом з тим, відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 50 Бюджетного кодексу України своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства забезпечують органи стягнення, до яких віднесено податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Тобто органом компетентним здійснювати погашення заборгованості перед бюджетом є податковий орган, проте цей орган позов про стягнення спірної у справі заборгованості перед місцевим бюджетом відповідно до норм податкового законодавства  не заявлявся.

Позивач звернувся до суду про стягнення збитків, що складають суму податку на землю. Однак, як витікає із наведених вище приписів  чинного законодавства  належним позивачем у справі про стягнення недоїмці зі сплати податку на земельну ділянку можуть бути тільки податкові органи.

Натомість, позовні вимоги у справі мотивовані наявністю збитків для бюджету Новотроїцької селищної ради.

Із огляду на це суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, якщо такі збитки завдано в результаті порушення її цивільного права.

Проте позивач при зверненні з позовом доводив не обставини порушення цивільних прав  селищної ради, а обставини пов'язані з ненадходженням коштів до місцевого бюджету.

Керуючись ст.ст.49, 82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

  1. В задоволенні позовних вимог відмовити

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                              18.02.2007р.