Рішення №392824

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7  грудня 2006р.                                                                                                        м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді - Каранфілової В.М.

суддів - Троїцької Л.Л., Сидоренко І.П. при секретарі - Асанової 3.1. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4до ОСОБА_1, третьої особи - Суворівської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради, про усунення перешкод у користуванні житловими спорудами, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулися з цим позовом до ОСОБА_1, вказуючи, що вона перешкоджає їм користуватися сараями, позначеними на технічному плані під літ. Т", "Д", "И"„ "М", "Е", "З", "Ж", які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1

При цьому вони вказують, що ОСОБА_2 належить на праві власності 320 частини АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.1983 року. ОСОБА_3 є власником 14 частини вказаного будинку на підставі рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 22.08.2005 року. ОСОБА_4 є власницею 14 частини вищевказаного домоволодіння.

ОСОБА_2 користується сараями "Д", "И",, "М", ОСОБА_3 - сараєм під літ. Т". ОСОБА_4 користується сараями "Е", "З", "Ж". Такий порядок користування сараями склався давно ще між попередніми власниками.

Відповідачка також являється власницею 116 частини домоволодіння на підставі свідоцтва про спадщину від 02.09.2005 року.

Попередні власники цієї частини домоволодіння користувалися також підсобними приміщеннями за літ. "К" та інш. Але на місці вказаних підсобних приміщень було побудовано самовільно інші підсобні приміщення під літ "В", якими зараз користується ОСОБА_5

Позивачі вказували, що у жовтні 2005 року відповідачка вирішила самовільно зруйнувати частину загальної огорожі, зірвала замки на сараях, намагалась встановити металеві ворота. Однак її дії були зупинені робітниками міліції та ДЕЗу.

Рішенням суду позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 задоволені, зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні надвірними спорудами., а саме сараями Т", "Д", "И"„ "М", "Е", "З", "Ж", які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм процесуального права,  

Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з наступних підстав.

Справа   №   5565/2006р.                             Головуючий   1   інстанції   -   Ільченко   Н.А.

Категорія   5-у                                               Доповідач  -  Каранфілова  В.М.

Судом встановлено, що сторони являються співвласниками АДРЕСА_1 Біля цього домоволодіння знаходяться підсобні приміщення сараї Т", "Д", "И"„ "М", "Е", "З", "Ж" та інші, якими користуються власники. Порядок користування вони визначили між собою.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 намагалась самовільно зробити окремий вихід на вул.. Далекосхідну, шляхом знесення спірних сараїв, руйнування частково огорожі та встановлення металевих воріт.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовуються відповідачкою.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що співвласники майна володіють, користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Висновок суду відповідає вимогам ст..ст.. 369 ч 2 та 382 ч 2 та 391   ЦК України.

Доводи скарги, що спірні сараї належать тільки їй на праві власності не засновані на законі.

Доводи скарги, що суд незаконно не прийняв її зустрічний позов, колегія не може взяти до уваги, оскільки ухвали суду від 16 березня та 17 квітня 2006 року не оскаржені, а ОСОБА_1 не позбавлена можливості подати позовну заяву до суду.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч. 2ст,307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Суворівського районного суду м.Одеси від 26 вересня 2005 року  залишити беззміни.    Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протягом 2-ох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: