Рішення №393092

Справа № 2-760 /2007р.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ Іменем України

16 січня 2007 року Автозаводський районний суд, м. Кременчука, Полтавської області, у складі:        головуючого - судді - Зємцова В.В.

при секретарі              - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ЗАТ „Спільне українсько-голандське підприємство „КРЕБО" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року ЗАТ „СП „КРЕБО" звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1.

Вказували, що 09.12.1998 року між ними та ОСОБА_1 був укладений договір позики НОМЕР_1 з, згідно якого вони надали відповідачу безпроцентну позику на суму 10 000, 00 грн. на 3 роки з січня 1999 року по грудень 2001 року.

На виконання умов договору ОСОБА_2 поручилась перед ЗАТ „СП „КРЕБО" погашати платежі у строки і у розмірах, встановлених договором позики НОМЕР_1 від 19.12.1998 року. У пунктах договору було зазначено, що строк погашення позики у повному обсязі до 01 січня 2002 року. Відповідно до укладених додаткових угод строк погашення позики продовжувався до 31.12.2002 року та до 01.06.2003 року.

За період з 07.08.2003 року по 30.12.2003 року відповідач ОСОБА_1 погасив заборгованість по Договору на загальну суму 7 470,00 грн., залишок позики в сумі 2 000 грн. відповідач зобов"язувався повернути до 01.04.2004 року, але не повернув.

Просили стягнути з відповідача 3 015,46 грн., з яких 2 000 грн. суми боргу, 146,30 грн. нарахованих процентів, 498,09 грн. інфляційних витрат, 371,07 грн. нарахованої пені та 81 грн. сплачених судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача - Льопа О.В. позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання з невідомих причин. Викликався в судове засідання через оголошення в пресі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом достовірно встановлено, що обставини, викладені в позові мали місце.

09.12.1998 року між ЗАТ „СП „КРЕБО" та ОСОБА_1 був укладений договір позики НОМЕР_1 з, згідно якого позивач надав відповідачу безпроцентну позику на суму 10 000, 00 грн. на 3 роки з січня 1999 року по грудень 2001 року.

На виконання умов договору ОСОБА_2 поручилась перед ЗАТ „СП „КРЕБО" погашати платежі у строки і у розмірах, встановлених договором позики НОМЕР_1 від 19.12.1998 року. У пунктах договору було зазначено, що строк погашення позики у повному обсязі до 01 січня 2002 року. Відповідно до укладених додаткових угод строк погашення позики продовжувався до 31.12.2002 року та до 01.06.2003 року.

За період з 07.08.2003 року по 30.12.2003 року відповідач ОСОБА_1 погасив заборгованість по Договору на загальну суму 7 470,00 грн., залишок позики в сумі 2 000 грн. відповідач зобов'язувався повернути до 01.04.2004 року, але не повернув.

Також передбачено виплату 3% річних від суми заборгованості. На неодноразові звернення про повернення суми боргу відповідач не реагував.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 000 грн. основного боргу, 146,30 нарахованих процентів, 498,09 грн. інфляційних витрат, 371,07 грн. пені, а всього - 3 015,46 грн.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на підставі ст. ст. 84, 88 ЦПК України в розмірі 81 грн.

Керуючись ст. ст. 536, ч. 2 ст. 625, 1046 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 84, 88, 212, 214,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ „СП КРЕБО" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ „Спільне українсько -голандського підприємства „КРЕБО" 2 000 грн. основного боргу, 146,30 нарахованих процентів, 498,09 грн. інфляційних витрат, 371,07 грн. пені, а всього - 3 015,46 грн. та 81 грн. сплачених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: