Рішення №397935

_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 6004 / 2006р.                    Головуючий у І інстанції: Васильоцов О.В.,

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2006 року                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:               Денисенко Т.С.,

Суддів:                           Каракуші К.В.,

Коваленко А.І.,

При секретарі:      Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради

на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "27" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій.

В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п. З ст. 2 Конституції України, призначена грошова допомога за 2003-2005 p.p. виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 1898 грн.75 коп.

Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 2003-2005 p.p. у сумі 1898 грн. 75 коп.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій задоволено.

Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 1898 грн. 75 коп. за 2003-2005 p.p.

В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджуються посвідченням НОМЕР_1 (а.с.9).

. Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав та свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової грошової допомоги не позбавляє особу на таку допомогу.

Право на отримання позивачем не оспорюється відповідачем.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України.

Проте даний висновок суду є помилковим, оскільки введення в дію нового кодексу не призупиняє та не перериває сплив строку позовної давності та іншого процесуального строку, зокрема, строку для звернення до суду з відповідними вимогами.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду в листопаді 2005 року, судова колегія вважає, що в межі річного строку входить 2005 рік, тому приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути суму недоплаченої грошової допомоги за цей рік в розмірі 1410 грн.

Доводи апелянта в тій частині, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставними, оскільки ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 2 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій змінити:

"Стягнути з Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 1410 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2005 рік."

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.