Рішення №400156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320



ПОСТАНОВА


Іменем України

13.12.2006

Справа №2-13/14415-2006А


Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                                                   Жукової А.І.

при секретарі                               Ковальчук К.В.

за участю:

Від позивача – Пустовітенко І.В. – представник, дов. від 01.11.2006 року

Від відповідача – Горашко Є. О., довіреність від 12.07.2006р. №332/01-14

За участю третіх осіб – 1) не з’явився; 2) не з’явився

За участю Прокурора - Куїнджі М. О., посвідчення №05380


розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А. А. Боброва МОЗ України (м. Алупка, вул. Леніна, 35) (м. Сімферополь, вул. Полянська, 7/9)

До відповідача Алупкінської міської ради (м. Алупка, вул. Красногвардійська, 32)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –

1)          Захарова Т.В. (м. Алупка вул. Леніна, 35 кв. 55)

2)          МОЗ України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7)

За участю Прокуратури АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

Про скасування рішення

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Алупкінської міської ради та просить скасувати рішення Алупкінської міської ради від 29.10.2005 року № 34/47 про дозвіл на розробку проекту землеустрію по відведенню земельної ділянки гр. Захаровой Т.В. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; зобов’язати Алупкінську міську раду утриматися від прийняття рішень щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток), якою правомірно користується Дитячий спеціалізований санаторій ім. А. А. Боброва на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ №000030, виданого за рішенням Алупкінської міської ради від 07.04.1995р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення були порушені норми Земельного кодексу України щодо порядку та підстав вилучення земельних ділянок з постійного користування.

06.10.2006р. до господарського суду АР Крим надійшла заява від Прокуратури АР Крим про вступ до процесу у порядку ст. 60 КАС України.

Судом вказане клопотання задоволено та залучено до матеріалів справи.

03.10.2006р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання від позивача з дійсного спору про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Захарової Т.В. та МОЗ України.

Вказане клопотання судом задоволено та 03.10.2006р., у судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, суд у порядку ст. 53 КАС України, залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору гр. Захарову Т.В. та МОЗ України.

Від МОЗ України надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач на позовних вимогах заперечує та у відзиві на позов зазначив, що спірним рішенням була надана згода на виконання проекту відведення земельної ділянки в районі будинку №35 по вул. Леніна, м. Алупка. Зазначена земельна ділянка не знаходиться у користуванні позивача та суду не надано документально підтверджених доказів того, що зазначена земельна ділянка входить до складу земель, які знаходяться у постійному користуванні позивача з дійсного спору.

Крім того, до позивач заявив клопотання про поновлення строків позовної давності та визнання поважними підстав для пропуску строку позовної давності, оскільки про існування оспорюваного рішення позивач дізнався зі змісту протесту Прокурора м. Ялта від 17.02.2006р.

Судом вказане клопотання задовольняється та суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Зі змісту п. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що наслідки пропуску строку позовної давності застосовуються тільки за умовою, якщо на цьому наполягає одна зі сторін зі справи.

Провадження по справи здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Сторони у судовому засіданні заявили про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам були вручені пам'ятки про права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, суд, -


в с т а н о в и в:

На підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ №0000030 від 07.04.1995р. санаторію ім. проф. А. А. Боброва надана у постійне користування земельна ділянка площею 11,2632 га в межах, визначених планом землекористування для функціонування санаторію на підставі рішення Алупкінської міської ради 14 сесії 21 скликання від 30.06.1992р.

Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3.

29.10.2005р. Алупкінською міською радою було прийнято рішення № 34/47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та відведення земельної ділянки Захаровій Т.В. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруджень», за яким гр. Захаровій Т.В. був наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у м. Алупка по вул. Леніна, 35 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з наступною передачею ділянки у приватну власність.

Суд не може погодитися із твердженням відповідача, що зазначена земельна ділянка не відноситься до земель, які знаходяться у користуванні позивача з дійсного спору з наступних підстав.

Згідно довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів вих. №15188-2/10-20 від 12.11.2006р. станом на 01.07.2006р. за землекористувачем - Дитячим санаторієм ім. А. А. Боброва МОЗ України (надалі – Санаторій), закріплена на праві постійного користування земельною ділянкою площею 11,2632 га, який розташований у м. Алупка, вул. Леніна, 35.

Крім того, факт включення земельної ділянки по вул. Леніна, 35 у м. Алупка до складу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Санаторію, також підтверджується звідним оціночним актом за домоволодінням №33 (35) по вул. Леніна у м. Алупка, яке знаходиться у володінні Міністерства охорони здоров’я УРСР, в підпорядкуванні якого у свою чергу знаходься Санаторій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, визначена у рішенні від 29.10.2005р Алупкінської міської ради за № 34/47 входить до складу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача з дійсного спору.

Суд погоджується, що зазначена земельна ділянка знаходиться у розпорядженні територіальної громади Алупкінської міської ради згідно п 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, проте, суд не може погодитися із твердженням відповідача з дійсного спору щодо того, що Алупкінська міська рада має право на свій розсуд вільно розпоряджатися всіма землями, які віднесені до її компетенції з наступних підстав.

Відповідно ст. 92 Земельного кодексу України Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, при наданні земельної ділянки у постійне користування форма власності на таку земельну ділянку не змінюється, проте на землекористувача розповсюджується порядок захисту прав на таку земельну ділянку, встановлений, зокрема, ст. 48 Закону України «Про власність», яка передбачає захист добросовісних користувачів на майно, землю, навіть від власника землі. Захищаються права користувача землі також у порядку, встановленому п. 2 ст. 95 Земельного кодексу України, за якою порушені права підлягають відновленню.

Слід зазначити, що порядок припинення права постійного користування встановлений ст. 141 Земельного кодексу України, до якого віднесені зокрема, наступні підстави: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Виходячі з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що порядок вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Санаторію для подальшої передачі гр. Захаровій Т.В. був порушений.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Алупкінська міська рада оспорюваним рішенням фактично порушила вимоги ст. 95 Земельного кодексу України та права землекористувача земельної ділянки, щодо частини якої було прийнято оспорюване рішення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин позовні вимоги у частині скасування рішення Алупкінської міської ради підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п. 2.1.3 ст. 162 КАС України, суд, задовольняючі позовні вимоги, може прийняти постанову, зокрема, про спонукання суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, якими можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.

Проте, як було вищезазначено, суд не може заборонити Алупкінській міській раді вчиняти дії (приймати рішення) щодо вилучення земельної ділянки площею, оскільки, як було вищезазначено, законом передбачена можливість та підстави вилучення земельної ділянки, й відповідно, норми закону не можуть підмінятися рішенням суду, яким буде встановлено інше. Тобто, суд не має право обмежувати права та повноваження органів місцевого самоврядування в частині виконання функцій, покладених на таки органи відповідно діючого законодавства.

За такими обставинами, позовні вимоги підлягають частково задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -


п о с т а н о в и в:


Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Алупкінської міської ради від 29.10.2005р. № 34/47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки гр. Захарової Т.В. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруджень».

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А. А. Боброва МОЗ України (м. Алупка, вул. Леніна, 35) (м. Сімферополь, вул. Полянська, 7/9, банківські реквізити суду не відомі) 3,40 грн. державного мита.


В інший частині позовних вимог відмовити.


Виконавчий документ видати після вступу постанови у законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.