Рішення №401412

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


15.01.07 р.                     Справа № 10/358пн                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

від позивача : Купирьов М.Є.- довіреність;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: Соловйов К.С. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс” м. Донецьк

до відповідачів : 1)Відкритого акціонерного товариства “Спецізоляторстрой” м. Слов’янськ,

2) Управління державної автомобільної інспекції м. Донецьк,

про визнання права власності на автомобіль та забов’язання зареєструвати право власності, -


В С Т А Н О В И В :


До господарського суду звернувся позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс” м. Донецьк, з позовом до відповідачів: 1)Відкритого акціонерного товариства “Спецізоляторстрой” м. Слов’янськ (далі – відповідач 1), 2) Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області в особі другого міжрайонного реєстраційного відділу Управління державної автомобільної інспекції м. Донецьк (далі – відповідач 2), про визнання права власності на автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586; зобов’язання відповідача 2 зареєструвати право власності на це майно.


В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 3108/2005-авто від 31.08.2005р. (далі - договір), додаткову угоду, акт прийому-передачі майна від 01.09.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу, відмову відповідача 2 у реєстрації права власності.


Ухвалою суду від 13.11.2006р. суд замінив відповідача 2 - Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області в особі другого міжрайонного реєстраційного відділу Управління державної автомобільної інспекції на належного відповідача 2 – Управління державної автомобільної інспекції м. Донецьк.

Відповідач 1 у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив. Поштові конверти з повідомленням були повернуті до суду з позначкою „організація відсутня”.

Суд вважає матеріали справи достатніми для розгляду справи по суті відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.


Відповідач 2 у судовому засіданні та відзиві № 271 від 15.01.2007р. проти позову в частині зобов’язання зареєструвати право власності на спірне майно заперечував, вважає їх необґрунтованими. В той же час проти право власності позивача на спірне майно не оспорює.


Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухав їх пояснення, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання права власності підлягає задоволенню, в частині зобов’язання зареєструвати право власності на спірне майно задоволенню не підлягає з наступних підстав.


Відповідно до загальних положень Закону України “Про власність”, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.


Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір купівлі-продажу № 3108/2005-авто від 31.08.2005р.

Договір з боку відповідача 1 підписаний виконуючим обов’язків голови правління Кривенко В. В., що підтверджується протоколом № 5 від 11.05.2005р. Пунктом п.11.6 голова правління вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства, представляти товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та і укладати угоди від імені товариства.

Вказані дії Кривенка В.В. щодо укладення угоди не підпадають під обмежень, які передбачені Розділом 9 пунктом 9.1. статуту товариства, оскільки статутний фонд відповідача 1 складав 1 600 959 грн. (п.5.1.), а вартість майна сторони встановили у розмірі 10 000 грн.(з ПДВ).

01.09.2005р. було укладено додаткову угоду до договору № 3108/2005-авто від 31.08.2005р.

Згідно умов вказаного договору та додаткової угоди, сторони домовились, що постачальник (відповідач 1) зобов’язується передати, а покупець (позивач) прийняти та оплатити автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586.

Договір та додаткова угода підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.


На підставі п. 1 ст.334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.


Відповідно до наданої копії акту прийому-передачі майна від 01.09.2005 р., підписаного сторонами та скріпленого печатками, спірне майно - автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586, було передано відповідачем позивачу.

Отже, право власності перейшло до покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс”, 01.09.2005р.


Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору та вартість товару складає 10 000грн. з ПДВ.


Як убачається з наданих позивачем документів, сплата вартості майна відбулась шляхом здійснення заліку взаємних розрахунків від 01.08.2006р., що підтверджується наданою позивачем копією повідомлення.


Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На час розгляду справи до суду не надійшло будь-яких документів, які свідчать про визнання угоди № 3108/2005-авто недійсною.


Крім того, як убачається з наданої копії Свідоцтва про реєстрацію спірного автомобіля, 28.03.2006р. відповідачем 1 було знято автомобіль з обліку, таким чином, суд приходить до висновку, що ВАТ “Спецізолятор” були вчинені певні дії по виконанню угоди № 3108/2005-авто від 31.08.2005 р.


Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності обґрунтовані та підлягають задоволенню.


Крім того, позивачем заявлено вимоги до відповідача 2 про зобов’язання зареєструвати право власності на автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586.


В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на необґрунтовану та безпідставну відмову відповідача 2 у реєстрації права власності на автомобіль.


Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388 „Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”, реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу.

Правомірність придбання транспортного засобу, вузлів та агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджуються документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортний й засіб та видають довідки-розрахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами –виробниками ТЗ та підрозділами ДАІ, а також угодами укладеними на товарних біржах.


Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.


Позивачем не було надано до суду доказів подання до Управління державної автоінспекції вищевказаного переліку документів для реєстрації, тому суд вважає, що дії відповідача 2 відповідають вимогам встановленим п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388 „Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”.


Враховуючи викладене, позовні вимоги до відповідача 2 про зобов’язання зареєструвати право власності суд вважає не доведеними та таким, що не підлягають задоволенню.


Господарські витрати підлягають віднесенню на позивача на підставі його клопотання в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.


На підставі статей 16, 48 Закону України “Про власність”, статей 16, 321, 328, 334 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 12, 22, 30, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, , господарський суд, -


В И Р І Ш И В :


Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс” м. Донецьк, заявлені до Відкритого акціонерного товариства “Спецізоляторстрой” м. Слов’янськ, Управління державної автомобільної інспекції м. Донецьк, про визнання права власності на автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586; зобов’язання відповідача 2 зареєструвати право власності на це майно.


Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс” (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74, ЄДРПОУ 30872200) право власності на автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586.


Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасавтолюкс” м. Донецьк, заявлених до Управління державної автомобільної інспекції м. Донецьк, про зобов’язання зареєструвати право власності на автомобіль ЗИЛ 133 ГЯ блакитного кольору, шасі №137173, двигун №223804, 1991 року випуску технічний паспорт ЯНС №255586.


          


Суддя Приходько І.В.                               


Вик.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 4 прим.