Рішення №401491

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


31.01.07 р.                     Справа № 1/384пн                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» м. Київ в особі Донецької філії ВАТ АБ «Укргазбанк» м. Донецьк


до відповідача Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Східно-Українське страхове товариство” м. Донецьк


про визнання права на кошти в сумі 122 000 грн. 00 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Розум А.С.

Представники :

Від позивача –

Від відповідача -

В засіданні брали участь:


СУТЬ СПРАВИ:


В судовому засіданні 10.01.07 року оголошена перерва для виготовлення та оголошення повного тексу рішення.

          

Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” м. Київ в особі Донецької філії ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Донецьк звернулось з позовом до закритого акціонерного товариства Страхової компанії „Східно-Українське страхове товариство” м. Донецьк про визнання права на кошти в сумі 122 000 грн., списані з депозитного рахунку.

В обґрунтування позову позивач посилається на кредитний договір № 2211/283 від 01.07.2005р., договір застави майнових прав від 01.07.2004р., депозитний договір № 2903/03 від 29.03.2004р.


Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність правових підстав для визначення права на грошові кошти, оскільки рішенням по справі № 1/108 від 12.04.2006р. встановлений факт відсутності у банка права на ці грошові кошти. Відповідач вважає, що провадження по справі слід припинити за п. 2 ст. 80 господарського процесуального кодексу України на підставі вищевказаного рішення.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 01.07.2004р. позивачем був укладений договір № 2211/283 про надання кредиту громадянину Арушаняну Т.Р. в сумі 117 040,00 грн. Строк погашення кредиту сторони встановили 30.03.2005р.

01.07.2004р. банком та відповідачем був укладений договір застави майнових прав № 2211/283, який забезпечив виконання вищеназваного кредитного договору. Предметом застави сторони визначили право вимоги грошових коштів в сумі 122 000,00 грн., які розміщені на депозитному рахунку у відповідності з умовами депозитного договору № 2903/03 від 28.03.2004р.


Позивач вважає, що він має право на вказані грошові кошти як заставодержатель. Вказане його право порушене, тому згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України він вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.


Разом з тим, при зверненні з позовом позивач не врахував, що в силу статті 16 Господарського процесуального кодексу України визнання права – це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб’єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності цивільного права та цивільних обов’язків.


          Як вбачається з матеріалів справи рішенням від 12.04.2006 року по справі №1/108 депозитний рахунок відповідача був відкритий на підставі депозитарного договору №2903/03 від 29.03.2004 року, який був розірваний вкладником згідно листа №51- 200 від 21.02.05 року.


          Позивач (банк) повернув грошові кошти, залишив 12.2000 грн. в рахунок погашеного боргу. За кредитним договором та договором застави.


          Вказаним рішенням встановлено, що банк повинен був направляти депозитні грошові кошти на вказане погашення, тому рішенням був задоволений позов ЗАТ “Страхова компанія “Східно –Українське страхове товариство” і сума 12 200,00 грн. стягнута з банка. Рішення набуло законної сили і відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені вказаним рішенням не доводяться знову при вирішенні спору, в якому беруть участь тіж самі сторони.


          Строк повернення кредиту позичальником сторони встановили 30.03.2004 року . Умовами депозитного договору передбачене одностороннє його розірвання вкладником і банк повинен повернути грошові суми. Пропозиція вкладником про розірвання депозитного договору надіслана 21.02.2005 року, грошові кошти банк повинен був повернути у повному обсязі, але він частково повернув 24.02.2005 року.


          Суд встановив, що суму 122 000, 00 грн. банк утримав необґрунтовано і визначив, що предметом застави виступали не грошові кошти, що знаходилися на його депозитному рахунку, а право вимоги про повернення суми коштів з депозитного договору сторони пунктом 2.2 депозитного договору встановили, що заставодержатель набуває право вимоги по депозитному договору у разі невиконання позивальником забезпечених дійсним договором зобов’язань за кредитним договором. Пунктом 2.3. вказаного договору передбачений порядок звернення стягнення на предмет застави шляхом укладання договору відступлення права вимоги. Відтак, позов про встановлення права на кошти в сумі 122 000,00 грн. заявлений необґрунтовано.


          Не можуть судом прийняті посилання позивача на ст. 572 Цивільного кодексу України як на підставу визнання вищевказаного права, оскільки вказана стаття передбачає суть застави, як засобу забезпечення виконання зобов’язання, яке полягає в тому, що кредитор – заставодержатель набуває права у разі невиконання боржником зобов”язанння, забезпеченого заставою.


          Він має право отримати задоволення на рахунок заставленого майна. З вищенаведеного вбачається, що для реалізації такого права заставодержатель повинен діяти в рамках правових підстав, передбачених договором застави. У даному спорі згідно з договором про заставу майнових прав банку слід укласти договір відступлення прав на суму 122 000,00 грн., які знаходилися на депозитному рахунку заставодержателя. Не виконавши вказану умову і не уклавши цей договір банк втратив право на звернення стягнення на предмет застави.


          Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що депозитний договір сторони розірвали до настання строку повернення кредиту позивальником. Грошові кошти повинні були бути поверненні з депозитного рахунку, але банк іх утримував без достатніх підстав і на майбутнє, що і стало підставою для задоволення позовних вимог по справі №1/108.


          Позивач посилається на його право вимоги грошових коштів в сумі 122 000,00 грн., а це не може ототожнюватись з правом на грошові кошти, які визначені родовими ознаками. Право на них заставодержатель може набути тільки після реалізації свого права вимоги.


          Не приймаючи до уваги клопотання відповідача про припинення провадження у справі з тієї підстави, що відповідно до п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.


          У справі №1/108 та у розглядаємої справи сторони є тиж самі, але предмет спору іншій, тому спір розглядається по суті.


Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -


В И Р І Ш И В :


Відмовити в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ АБ “Укргазбанк”, м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Східно-Українське страхове товариство”, м. Донецьк про визнання права на кошти у сумі 122 000,00 грн.

Рішення оголошено в засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.


          


Суддя Азарова З.П.