Рішення №403398

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ У

ХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Чернівці « 19 » грудня 2006 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                          Кузняка В.О.

Суддів                                                      Рулякова В.І., Горецької С.О.

за участю прокурора                             Слюсарюк Р.Л.

та адвоката                                             ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2006 року.

Цим вироком                                              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

Кіцманським районним судом Чернівецької області 02.08.2001 року за ст.ст. 140 ч. 2, 45 ЮС України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку та іспитовим строком на 1 рік;

Ленінським районним судом м. Чернівці 09.07.2003 року за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 10.12.2004 року з заміною невідбутого строку покарання на 240 годин громадських робіт, -

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 визначено 3 роки позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу залишено засудженому ОСОБА_2 обрану - тримання під вартою.

Справа №11-452/2006р.                                            Головуючий у І інстанції Богдан СІ.

Категорія: cm.cm.185 ч. 3,162 ч. 1 КК України           Доповідач Руляков В.І.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку з неявкою його в судове засідання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області за проведення трасологічної експертизи 94 грн. 15 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку засуджений ОСОБА_2 13 травня 2006 року біля 14 год. 30 хв. в м. Чернівці по вул. Чигиринській, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, проник через вхідні двері до квартири НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_3 звідки таємно викрав музичний центр «Самсунг» з двома колонками до нього вартістю 1200 грн., заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

В цей же день біля 22 години засуджений ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, незаконно проник в помешкання ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, яка належить тому на праві особистої власності, маючи намір скористатися приміщенням для того щоб там переночувати і таким чином діючи умисно порушив недоторканість житла потерпілого.

На вказаний вирок подані апеляції: - адвокатом ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в якій він просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. З ст. 185 на ч. 2 ст. 185 КК України і відповідно знизити йому міру покарання, оскільки висновки суду у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.

Твердженім потерпілого ОСОБА_3 про те, що він з засудженим ніяких стосунків не підтримує спростовуються показами свідка ОСОБА_4, який в суді пояснив, що вони часто приходили до потерпілого і разом розпивали спиртне, а тому суд безпідставно не прийняв його покази до уваги. Суд так і не допитав потерпілого і не усунув протиріччя між його показами і показами свідків. Таким чином, засуджений не мав умислу на крадіжку до тих пір поки не потрапив у квартиру потерпілого, і в його діях немає проникнення у житло.

- засудженого ОСОБА_2, в якій він повністю підтримує вимоги свого захисника. Крім того, просить судову палату врахувати стан його здоров'я, здоров»я його матері, явку з повинною, вважати останню судимість погашеною.

Заслухавши доповідача, прокурора, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Винність засудженого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, повторно, шляхом проникнення у житло, а також у порушенні недоторканості житла шляхом незаконного проникнення до нього доведена зібраними по справі доказами, які належним чином перевірені судом і яким дана правильна юридична оцінка.

Крім часткового визнання своєї вини засудженим ОСОБА_2, його вина доведена слідуючим.

З показів потерпілого ОСОБА_3, даних на досудовому слідстві і які були досліджені в судовому засіданні вбачається, що 12.05.2006 року він з сім'єю пішли до матері, а 14.05.2006 року він дізнався, що в його квартирі хтось затриманий, прийшовши додому він побачив, що пропав музичний центр, який він нещодавно купив за 1200 грн.

З засудженим у нього ніяких стосунків не було. Свідок ОСОБА_5 дала покази суду, що 12.05.2006 року до неї прийшов у гості потерпілий з дружиною. Вранці, 14.05.2006 року зателефонувала сусідка потерпілого і повідомила, що в квартирі потерпілого вчинено крадіжку. Потім потерпілий повідомив, що крадіжку скоїв засуджений, який жив на сусідній вулиці.

Аналогічні покази дала і свідок ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_7 дала покази суду, що 13.05.2006 року її син, засуджений ОСОБА_2, прийшов додому п'яний, і ліг спати. Це було біля обіду, коли він прокинувся то кудись пішов, разом із товаришем, який у них гостював.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події вбачається, що засуджений ОСОБА_2 розповів і показав, як, коли і яким чином він проник у квартиру потерпілого і викрав музичний центр (а.с.38-40).

З висновку трасологічної експертизи вбачається, що слід взуття вилучений у квартирі потерпілого ОСОБА_3 залишений взуттям вилученим у засудженого ОСОБА_2 (а.с.44-49).

Таким чином, дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.3;162 ч.І КК України.

Посилання у апеляційних скаргах адвоката і засудженого на ту обставину, що засудженого ОСОБА_2 умисел на крадіжку виник тільки тоді, коли він опинився в квартирі потерпілого, оскільки йшов до нього щоб разом з ним розпити спиртне, не обґрунтоване і суперечить матеріалам справи і спростовується доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитана на досудовому слідстві і в суді свідок ОСОБА_6, дружина потерпілого, пояснила, що ОСОБА_2 ніколи у них дома не був, потерпілий ніколи не говорив їй, що вони товаришують. Вона ніколи не бачила щоб він був у них в квартирі. Потерпілий був обережний відносно відвідувань сторонніх осіб їх квартири і нікому не дозволяв там ночувати.

Аналогічні покази дала і свідок ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_7 мати засудженого також підтвердила в суді, що їй нічого не відомо про те, що її син та потерпілий товаришують і разом розпивають спиртне.

З показів потерпілого ОСОБА_3 також вбачається, що він знає засудженого поверхово, і ніяких стосунків з ним не підтримував.

Таким чином суд на думку колегії, вірно покази свідка ОСОБА_4 оцінив критично. А покази засудженого в цій частині як лінію його захисту.

Крім того, про свідка ОСОБА_4 та версія засудженого про те, що він йшов до потерпілого похмелятися не було мови на протязі всього досудового слідства, а ці обставини виникли під час судового слідства, і які суд вірно оцінив критично.

Проте, що умисел на крадіжку майна виник у засудженого ОСОБА_2 до проникнення у квартиру потерпілого свідчить написана ним власноручно явка з повинною, де він вказує, що коли підійшов до дверей квартири, то знав, що потерпілого немає вдома, (а.с.9-10). При цьому він був попереджений і йому було роз'яснено ст.63 Конституції України. І як він власноручно написав, що тиску на нього ні фізичного ні психологічного з боку працівників міліції не було.

Проте, що засуджений знав, що в квартирі нікого немає, свідчить і те, що він коли підійшов до дверей то не стукав у них, як це годиться, а зразу сіпнув двері як він сам постійно пояснював за ручку, і вони відчинилися. (а.с.9-10;11-12;36-37;70).

Посилання засудженого ОСОБА_2 у апеляції на те, що його судимість по вироку від 09.07.2003 року погашена, оскільки пройшов 1 рік з дня відбуття ним громадських робіт не обґрунтована, оскільки згідно вироку Ленінського районного суду від 09.07.2003 року він був засуджений за ст.ст.289 ч.2; 69; 71 КК України на два роки 6 місяців позбавлення волі, а не громадських робіт, і вказану міру покарання відбував реально.

Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженому ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст.65 КК України.

При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також і ті, на які посилається у апеляції засуджений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365;366 КК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_2 без зміни.

Головуючий:                                                               В.О. Кузняк

Судді:                                                                           В.І. Руляков

С.О. Горецька