Рішення №405975

Справа №22 ц /2122                                 Головуючий у Іінст. Васильчук О.В.

Категорія 24                                               Доповідач Омельчук М.І.

Рішення Іменем      України

26 грудня 2006 року                                                     м. Житомир

Апеляційний суд                                                         Житомирської області

в складі:                        головуючого ,                            Омельчука М.І.

суддів:                                     Кашапової Л.М.

Худякова А.М.

при секретарі     Константі новій І.А.

з участю сторін, їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частину квартири, за

апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Володарськ-Волинського райсуду від 22 вересня 2006 року,

встановив:

у квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до відповідачів посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її бувший чоловік ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями спірної квартири являються її неповнолітній син ОСОБА_2 та відповідачі, ОСОБА_3- дружина спадкодавця та його неповнолітня дочка ОСОБА_4. Частка у спадковому майні сина складає 2/3 частини, а відповідачів - 1/3 частина квартири.

Враховуючи незначну частку відповідачів у цьому майні, ОСОБА_1 просила припинити їх право власності на спірну квартиру, сплативши їм грошову компенсацію за належну їм частку в цій квартирі.

Рішенням Володарськ-Волинського райсуду від 22.09.2006 року вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати рішення райсуду та ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 у позові. Апелянт посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням вимог закону, суперечить ст. 365 ЦК України.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що предметом спору є трьохкімнатна квартира вартістю 86240 грн.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.1991 року з відповідними змінами та доповненнями до нього « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. В окремих випадках (коли частка у спільній власності на будинок є незначною, не може бути виділена в натурі, власник у будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею), суд може за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну йому частку.

Суд вказаних роз'яснень Пленуму Верховного Суду не врахував і помилково вважав, що 1/3 частина спірної квартири є незначною часткою у спільному майні співвласників.

Приймаючи до уваги, що квартира складається із трьох жилих кімнат, об'єктивно вбачається можливим встановлення порядку користування нею без ущимлення прав та інтересів інших співвласників. Тільки у разі, коли відсутні умови встановлення порядку користування жилим приміщенням, можлива за відсутності згоди власника, що виділяється, сплата грошової компенсації іншим співвласникам за їх частку у спільному майні.

З матеріалів справи вбачається, що жодна із сторін не дала згоди на отримання грошової компенсації її частки у спільному майні, позову про встановлення порядку користування квартирою сторони не заявляли. Судом це питання не оговорювалось. Прийнятий ним порядок розділу спірної квартири суперечить закону, порушує права відповідачів, а тому рішення не може залишатись в силі, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_1 у позові.

Керуючись ст.ст. 303,304,309,316, 209,218 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Володарськ-Волинського райсуду від 22 вересня 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частину квартири відмовити за необґрунтованістю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання рішення законної сили.