Рішення №407768


ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області

91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32


ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области

91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32


П О С Т А Н О В А

Іменем України


01.12.06                                                                                 Справа № 2/554ад

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Промислово-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід- ЛТД”, м. Ровеньки Луганської області

до Державної виконавчої служби м. Ровеньки, м. Ровеньки Луганської області

про визнання незаконними дій виконавчої служби

від позивача –Білоконь О.П., дов. від 01.12.06, б/н,

від відповідача – Шерстюк О.В., посвід. від 28.03.06 № 644,


в с т а н о в и в:


Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання незаконними дій виконавчої служби м. Ровеньки по зупиненню виконавчого провадження. Крім того, він просить суд відновити строк на оскарження дій виконавчої служби м. Ровеньки по зупиненню даних проваджень та скоротити строки зупинення виконавчого провадження з дня винесення рішення суду та допустити до негайного виконання накази суду від 26.08.06 №2/318 та від 30.10.06 №2/426 .

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 30.11.06 № 8828 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що підприємство ДП „Ровенькиантрацит” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу які борть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.05 № 27ІІ-УІ та виконавче провадження зупинено 21.09.06 на підставі вимог п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”. Строк зупинення діє до 31.12.06, у зв’язку з цим він вважає що дії щодо зупинення виконавчих проваджень є законними та обґрунтованими.


Позивач наполягає на задоволені його позову.

          

Сторони не досягли примирення.


Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, 10.08.06 Господарським судом Луганської області було винесене рішення № 2/318 відповідно до якого з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” на користь позивача у справі –ПКФ у формі ТОВ „Рапід-ЛТД” було стягнуто заборгованість у сумі 448500 грн., інфляційні нарахування у сумі 140075 грн. 50 коп., річні у сумі 38610 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 62700 грн., витрати по сплаті державного мита 6271 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. та видано наказ.

17.10.06 Господарським судом Луганської області було винесене рішення №2/426 відповідно до якого з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704 на користь Виробничо комерційної фірми «Рапід-ЛТД», м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 123, кв.15, код 30409235 заборгованість у сумі 168183 грн. 72 коп., інфляційні нарахування у сумі 37336 грн. 79 коп., річні у сумі 11352 грн. 40 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 21680 грн., витрати по сплаті державного мита 2168 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. та видано наказ.

14.09.06 ДВС у м. Ровеньки була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 2/318 та надіслано сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.

21.11.06 ДВС у м. Ровеньки була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 2/426 та надіслано сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 21.09.06 виконавче провадження по виконанню наказу суду від 26.08.06 №2/318 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №2516764.

Постановою від 28.11.06 виконавче провадження по виконанню наказу суду від 30.10.06 № 2/426 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №2516764.

Внаслідок того, що підприємство боржника –ДП „Ровенькиантрацит” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та на підставі його заяви, у відповідності до вимог Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу„ від 23.06.05 № 2711-УІ, ДВС у м. Ровеньки зупинила виконавчі провадження по виконанню наказів від 26.08.06 № 2/318 та від 30.10.06 №2/426 про що видала відповідні постанови від 21.09.06 та 28.11.06


В обґрунтування позовних вимог щодо незаконності винесення відповідачем постанов від 21.09.06 та від 28.11.06 про зупинення виконавчого провадження, позивач посилається на те, що ст. 2 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу„ від 23.06.05 № 2711-УІ ( далі –Закон № 2711-УІ) передбачено, що дії цього закону розповсюджуються на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Заборгованість боржника - ДП „Ровенькиантрацит” , яка була стягнута за рішеннями суду від 10.08.06 № 2/318 та від 17.10.06 №2/426 виникли не внаслідок розрахунків за енергоносії, а внаслідок неналежного виконання ДП „Ровенькиантрацит” своїх договірних зобов’язань по розрахунках за поставлений позивачем товар. Така заборгованість не є об’єктом регулювання Закону № 2711-УІ, внаслідок чого сфера дії цього Закону не може бути розповсюджена на позивача. Внаслідок чого, позивач вважає що дії відповідача щодо винесення постанов від 21.09.06 та від 28.11.06 по зупиненню виконавчого провадження, є незаконними.

Крім того, він вважає, що зупинення виконавчих проваджень відносно підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь у процедурі погашення заборгованості, регламентовано п. 3.8 ст. 3 Закону України „Про міри, які направлені на стабільне функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Однак спеціальним законом при здійсненні виконавчого провадження є Закон України „Про виконавче провадження”. У зв’язку з чим він вважає, що зупинення виконавчих проваджень відносно підприємства паливно-енергетичного комплексу, яке приймає участь у процедурі погашення заборгованості, здійснилось не на підставі п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”, а безпосередньо п. 3.8 ст. 3 Закону України „Про міри, які направлені на стабільне функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Зупинення виконавчого провадження та невиконання рішення суду, на думку позивача, порушує його законні права та інтереси, передбачені ст. 6 Європейської конвенції по захисту прав та основних свобод людини, ст. 124 Конституції України і наносить йому значні матеріальні збитки. При цьому він зазначає, що дія мораторію процедури погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу не позбавили можливості щодо добровільного виконання рішень суду цими підприємствами. За цей час ДП Ровенькиантрацит” не здійснювало погашення існуючої заборгованості по рішенню суду, що дає сумнів, на думку позивача, щодо подальшого погашення заборгованості яка склалась перед ним.

У зв’язку з цим він вважає, що строк зупинення виконавчого провадження по стягненню з ДП „Ровенькиантрацит” підлягає скороченню відповідно до вимог ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження”.

Також позивач просить відновити 10-ти денний строк на оскарження постанов ДВС у м. Ровеньки від 21.09.06 та від 28.11.06 про зупинення виконавчого провадження, внаслідок не отримання даної постанови.


Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення частково з наступних підстав:


Клопотання відповідача щодо відновлення строку на оскарження дій ДВС у м. Ровеньки щодо винесення постанов від 21.09.06 та від 28.11.06, судом не розглядається, оскільки ст.99 КАСУ передбачено строк звернення до суду за захистом прав в 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.99 № 606-ХІУ ( далі –Закон № 606-ХІУ) , передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених даним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до даного Закону та інших законів.

Пунктом 15 ст. 36 Закону № 606-ХІУ передбачено, що виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Ровенькиантрацит»28.11.05 було подано до ДВС у м. Ровеньки заяву, щодо зупинення виконавчого провадження внаслідок внесення підприємства до паливно-енергетичного комплексу, у зв’язку з цим суд вважає, що відповідач - ДВС у м. Ровеньки правомірно виніс постанови про зупинення виконавчих проваджень від 21.09.06 та від 28.11.06, та діяв у спосіб і у межах повноважень визначених Законом № 606-ХІУ, тому у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання її дій по винесенню постанов від 21.09.06 та від 28.11.06 слід відмовити.

Щодо вимог позивача відносно скорочення строку виконавчого провадження відповідно до п. 7 ст. 36 Закону № 606-ХІУ, то вимоги позивача у цієї частині слід визнати обґрунтованими з огляду на наступне:

Статтею 9 Конституції України передбачено, що міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких дано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (далі –Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України, передбачено, що кожний при рішенні питання про його громадянські права та обов’язки має право на справедливий та відкрий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.06 № 3477-ІУ зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Як вбачається зі змісту рішення Європейського суду по справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece»(1994 року) держава не може через прийняття законів обмежувати дії судових рішень.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що рішення суду є обов’язковими для виконання на всієї території України.

Обмеження дій судових рішень які винесені проти підприємств паливно-енергетичного комплексу за своєю суттю є обмеженням права на обов’язкове виконання рішення суду протягом розумного строку. Рішенням Європейського суду від 27.06.00 по справі «Nuutinen v. Filand»визначено, що «Суд бере до уваги згоду сторін, що частина 1 ст. 6 Конвенції застосовується у сукупної тривалості проваджень, включаючи зі стадією вирішення питання про виконання судових рішень. Суд не бачить підстав не погодитися з цим.»Тобто, винесення судового рішення та його виконання є єдина процедура. Тому, прийняття Закону № 2711-УІ не обмежувало підприємство боржника –ДП «Ровенькиантрацит»добровільно виконувати рішення суду, однак протягом дії мораторію, воно не здійснило жодної дії, яка була б направлена на таке виконання.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе, на підставі п.7 ст. 36 Закону України № 606-ХІУ скоротити строк зупинення виконавчого провадження по виконанню наказів суду № 2/318 від 26.08.06 та №2/426 від 30.10.06 з моменту винесення даних постанов.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконних дій відповідача відмовлено, судовий збір слід покласти на позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд






п о с т а н о в и в:


1. У задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій виконавчої служби у м. Ровенки відмовити.


2. Скоротити строк зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказів суду № 2/318 від 26.08.06 та №2/426 від 30.10.06, з моменту винесення даної постанови.


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 05.12.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.



Суддя О.О.Седляр