Рішення №407802


ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області

91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32


ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области

91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32


П О С Т А Н О В А

Іменем України


15.01.07                                                                                 Справа № 9/859н-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Донбасресурси»м. Алчевськ Луганської області

до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання нечинним рішення

в присутності представників:

від позивача - Черновицька І.Ю., дов. № 7 від 08.09.06, Давидова О.В., дов. № 8 від 25.09.06,

від відповідача - Хомко Є.А. - ст.держ.подат.інспектор, дов. № 38481/10 від 29.12.06, Маштакова Є.С. - гол.держ.подат.інспектор ДПА в Луган. обл., дов. №37639/10 від 21.12.06, Сас Н.С. - гол.держ.подат.рев.-інспектор, дов. № 37640/10 від 21.12.06


Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання нечинним повідомлення –рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.07.2006. № 0000092360/0, від 15.08.2006. № 0000092360/1 та від 19.10.2006. № 0000092360/2.

Відповідач, Алчевськ ОДПІ, проти позову заперечує, посилаючись на висновки акту перевірки від 19.07.06р. № 1131/236-31673394, пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97р. (далі –Закон про ПДВ), пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181).

В обгрунтування позовних вимог позивач виклав таке.

19.07.06р. позивачем на підставі акту перевірки від 19.07.06р. було одержане податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000092360/0 від 19.07.06р.

Позивач 27.07.06р. оскаржив спірне рішення до Алчевської ОДПІ. Рішенням про результати розгляду скарги № 25536/231-13 від 15.08.06р. скарга залишена без задоволення, було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 15.08.06р. № 0000092360/1.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його у ДПА в Луганській області, за результатами розгляду скарги рішенням від 13.10.06р. № 15338/25-08 скарга була залишена без задоволення.

На підставі рішення ДПА відповідачем було прийняте ще одне податкове повідомлення-рішення від 19.10.06р. № 0000092360/2, яке було отримане позивачем 20.10.06р.

Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його 25.10.06р. до ДПА України. Рішенням ДПА України № 13028/6/25-0115 від 17.11.06р. попередні рішення податкових органів залишені без змін.

Позивач не погоджується з сумою завищення бюджетного відшкодування та нарахованих штрафних санкцій виходячи з наступного.

Причиною виникнення від’ємного значення ПДВ є придбання позивачем у ТОВ «Гефест»ЛТД згідно договору купівлі-продажу обладнання від 01.11.05р. та згідно договору купівлі-продажу автомобільної заправної станції № 2745 від 01.11.05р. будівлі автомобільної заправної станції та обладнання загальною вартістю 1 075 994,24 грн., у т.ч. ПДВ –179332,21 грн.

Фактична сплата за отриману АЗС та обладнання була здійснена позивачем у грудні 2005 року наступним чином:

- платіжним дорученням № 666 від 08.12.05р. на суму 119276,74 грн., у т.ч. ПДВ –19879,46 грн.,

- платіжним дорученням № 674 від 13.12.05р. на суму 87193,26 грн., у т.ч. ПДВ –14532,21 грн.,

- платіжним дорученням № 664 від 05.12.05р. на суму 144500,0 грн., у т.ч. ПДВ –24083,33 грн.,

- платіжним дорученням № 667 від 08.12.05р. на суму 13923,26 грн., у т.ч. ПДВ –2320,54 грн.,

- платіжним дорученням № 657 від 02.12.05р. на суму 156700,0 грн., у т.ч. ПДВ –26116,67 грн.

Між сторонами була укладена угода про припинення зобов’язань шляхом заліку однородних вимог від 09.12.05р. в сумі 554400 грн. Зустрічна однорідна вимога на цю суму виникла у ТОВ «Гефест»ЛТД згідно укладеного між останнім та позивачем договору комісії № 7 від 24.10.05р. на придбання нафтопродуктів, згідно якого ТОВ «Гефест»ЛТД не виконало вимогу комітента та зобов’язано було повернути на рахунок позивача раніше перераховані грошові кошти в сумі 554400 грн.

Таким чином, стверджує позивач, оплата за придбану за договором АЗС та обладнання постачальнику, ТОВ «Гефест»ЛТД була фактично виконана в повному обсязі у грудні 2005 року, у зв’язку з чим ним правомірно включено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 179368,0 грн. за декларацією з ПДВ за січень 2006 року.


Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2006. № 0000092360/0 відповідач на підставі акту перевірки № 1131/236-31673394 від 19.07.06р. зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 92436,0 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46218,0 грн. Після адміністративних оскаржень позивача були прийняті відповідно податкові повідомлення-рішення від 15.08.2006. № 0000092360/1 та від 19.10.2006. № 0000092360/2 у тих же сумах.

В акті перевірки (стор. 9) зазначено, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за грудень 2005 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту складає 196201,0 грн. Причиною виникнення від’ємного значення ПДВ є придбання будівлі автомобільної заправної станції (АЗС) та обладнання автомобільної станції, розташованої у Ст-Луганському районі.

Як зазначив відповідач в акті перевірки (стор. 12) згідно договору купівлі-продажу обладнання від 01.11.05р. позивач придбав у ТОВ «Гефест»ЛТД обладнання АЗС загальною вартістю 206470,98 грн., у т.ч. ПДВ –34411,67 грн. Сплата за отримане обладнання здійснено грошовими коштами в грудні 2005 року згідно платіжних доручень.

Згідно договору купівлі-продажу АЗС № 2745 від 01.11.05р. позивач придбав у ТОВ «Гефест»ЛТД АЗС у Ст-Луганському районі вартістю 869523,26 грн., у т.ч. ПДВ –144920,54 грн. Сплата за цим договором фактично здійснена грошовими коштами згідно платіжних доручень.

При проведенні додаткової виїзної позапланової перевірки позивача було встановлено наступне. Позивачем було змінено напрямок платежу у платіжних дорученнях з «за АЗС согл. дог. № 2745 от 01.11.05г. В т.ч. НДС»на «оплата за нефтепродукты по договору комиссии № 7 от 24.10.2005 г. Без НДС». Крім того, позивачем до перевірки було надано заяву ТОВ «Гефест»ЛТД від 09.12.05р. та угоду про припинення зобов’язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 09.12.05р. Зустрічна однорідна вимога виникла у ТОВ «Гефест»ЛТД за укладеним між ним та позивачем договором комісії № 7 від 24.10.05р. на придбання паливних матеріалів, згідно якого ТОВ «Гефест»ЛТД не виконало доручення комітента та зобов’язано було повернути на рахунок позивача раніше перерахованих коштів в сумі 554400,0 грн.

Посилаючись на пп. 7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ та той факт, що при перевірці податковою службою встановлено, що у попередньому податковому періоді (грудень 2005 року) позивачем фактично сплачено постачальникам товарів (робіт, послуг) 521593,26 грн., відповідач встановив порушення пп. 7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ шляхом безпідставного включення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 92436,0 грн. В акті перевірки (стор. 20) відповідач зазначив, що неправомірне визначення суми бюджетного відшкодування у стр. 25 та 25.1 податкової декларації з ПДВ за січень 2006 року виникло в результаті невірно визначеної суми сплати податкового кредиту за грудень 2005 року в сумі 92436,0 грн. (за даними платника –179368,0 грн., за даними перевірки –86932,0 грн.).

Норми Закону про ПДВ надають право платнику податку виключно на підставі проведеної оподаткованої операції відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, незважаючи на сплату чи несплату контрагентом сум ПДВ до бюджету за відповідною операцією і визначати суму свого податкового зобов’язання з ПДВ за звітний період

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, закон не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товару.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Залишок від’ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у наступних звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від’ємного значення податку. Така норма відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано у п. 1.8 Закону, згідно з яким це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.

Позивач надав до матеріалів справи копію довідки ДПІ у Ст-Луганському районі від 18.10.06р. № 60/23/23486643 про результати перевірки ТОВ «Гефест»ЛТД з питань правовідносин з ТОВ «ТД «Донбасресурси»за період з 01.11.05р. по 30.11.2005р., в якій з посиланням на договори:

·          купівлі-продажу АЗС від 01.11.05р.,

·          купівлі-продажу обладнання від 01.11.05р.,

·          комісії від 24.10.05р.,

·          про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог від 12.12.05р.,

·          первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності

зазначено, що суми ПДВ включені до податкових зобов’язань відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2005 року. За результатами перевірки порушень не встановлено.

В ході судового засіданні доводи відповідача (у т.ч. у письмовому поясненні від 25.12.06р. № 37868/10) зводилися до того, що додатковою перевіркою ним було встановлено, що у порушення пп. 7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ до розрахунку бюджетного відшкодування по декларації за січень 2006 року позивачем було включено ПДВ в сумі 92435,99 грн., який було сплачено у листопаді 2005 року, тобто не в попередньому податковому періоді.

Слід зазначити, що законодавчо визначення який саме звітний період слід враховувати платнику податку при обчисленні суми бюджетного відшкодування як попередній в Законі про ПДВ відсутнє. Таким чином, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.


2. Визнати нечинними податкові повідомлення –рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.07.2006. № 0000092360/0, від 15.08.2006. № 0000092360/1 та від 19.10.2006. № 0000092360/2.


3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Донбасресурси», 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 195, код 31673394, судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.01.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




Суддя А.Г.Ворожцов