Рішення №407873

копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

31 жовтня 2006 року

м. Київ

    Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Панченка О.Н.

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І.,   провівши попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність прокуратури м. Києва за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2005 року,

в с т а н о в и л а  :

В грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність прокуратури м. Києва щодо неприйняття рішення про порушення або відмову у порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб МАТФГ "Україна" за його заявами, що направлялися до органів прокуратури протягом 2000-2003 років.

Посилаючись на те, що його заяву від 11 липня 2003 року на адресу Голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України скеровано для розгляду до Генеральної прокуратури України, а остання в свою чергу надіслала її на розгляд до прокуратури м. Києва і до цього часу заява не розглянута, просив визнати неправомірними дії та бездіяльність прокуратури м. Києва та зобов'язати суб'єкта оскарження прийняти рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) за його заявами і останньою на адресу Генеральної прокуратури України від 21 листопада 2003 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційну скаргу скаржника ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2005 року відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи заявнику в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що дії суб'єкту оскарження відповідають вимогам закону, а бездіяльність, на яку посилається заявник, відсутня.

Надсилаючи заяву ОСОБА_1 про вчинення злочину для розгляду до прокуратури Шевченківського району м. Києва, суб'єкт оскарження діяв в межах своїх повноважень та компетенції, передбаченої статтями 6, 16 Закону України "Про прокуратуру", статтею 97 КПК України.

Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб МАТФГ "Україна" по заявам ОСОБА_1 виносилися та скасовувалися в установленому законом порядку після проведених перевірок: 07 березня 2002 року, 19 вересня 2003 року, 03 листопада 2003 року.

Після скасування останнього прийнятого рішення матеріал був розглянутий повторно оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, яким постановою від 27 травня 2004 року відмовлено в порушені кримінальної справи відносно службових осіб МАТФГ "України" за відсутністю в їх діях складу злочину.

Зазначені постанови в кримінально - процесуальному порядку заявник не оскаржував.

26 серпня 2004 року заявник письмово був повідомлений про прийняте рішення за його скаргами та про порядок його оскарження. На його адресу було надіслано копію відповідної постанови.

Ці питання належним чином досліджувались судами попередніх інстанцій.

Колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного процесуального законодавства України.

Посилання ОСОБА_1 на порушення норм процесуального та матеріального права, допущених апеляційним судом, спростовується наявними в матеріалах справи документами.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:(підписи)

З оригіналом згідно

Суддя: