Рішення №409779

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України


17.01.2007 р.                                                              справа №20/17


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

суддів



за участю представників сторін:


від позивача:

Нікульников Д.О. за довіреністю,

від відповідача:

Козлова О.М. за довіреністю,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Хімекс" м.Донецьк



на рішення (ухвалу) господарського суду


Донецької області



від

07.11.2006 року



по справі

№20/17 (судді Мальцев М.Ю., Марченко О.А., Підченко Ю.О.)



за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Хімекс" м.Донецьк

до

Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Азовзагальмаш" м.Маріуполь Донецької області

про

безоплатне усунення недоліків у залізничних вагонах цистернах, покладення на відповідача витрат на транспортування цистерн до місця ремонту, а також стягнення штрафу у розмірі 635 760,00грн. за поставку неякісних (некомплектних) цистерн


ВСТАНОВИВ:


У січні і 2006 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "ХІМЕКС" м.Донецьк (позивач) із позовом до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Азовзагальмаш" м.Маріуполь Донецької області (відповідач) про безоплатне усунення недоліків у залізничних вагонах цистернах, покладення на відповідача витрат на транспортування цистерн до місця ремонту, а також стягнення штрафу у розмірі 635 760,00грн. за поставку неякісних (некомплектних) цистерн.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року у задоволені позовних вимог позивачу відмовлено за мотивами недоведеності та необґрунтованості.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

          В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що суд не правильно застосував норми матеріального права, не повно з»ясував обставини, які мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що між сторонами було укладено Договір №2143 ТД від 07.09.2004р. (далі Договір) за умовами якого відповідач зобов»язався продати позивачу, а позивач прийняти та оплатити залізнодорожні вагони - цистерни моделі 15-1534-03 в кількості 10 штук.

Відповідно до п.3.2. Договору якість та комплектність товару мають відповідати вимогам діючих технічних умов (ТУ 24.00.622-90), конструкторській документації, за якою він виготовлюється, та підтверджуватись сертифікатом якості підприємства-виробника.

Порядок розрахунку за поставлений товар сторонами встановлений у розділі 5 Договору, відповідно до якого позивач перераховує на розрахунковий рахунок відповідача передплату у сумі 1 589 400 грн. до 17.09.04р. на підставі рахунка на оплату. Останні грошові кошти вносяться позивачем на рахунок відповідача на протязі 2-х банківських днів після отримання письмового повідомлення відповідача про готовність товару до відвантаження та рахунка на оплату.

Умовами Договору передбачено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7», затверджених Держарбітражем СРСР з наступними змінами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень, позивачем було здійснено оплату за товар у повному обсязі –3178800 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі вагонів-цистерн мод. 15-1534-03 від 21.02.05р. за Договором позивач прийняв від відповідача товар у кількості 10 штук з номерами П575001-П575010. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень.

Зазначені вагони-цистерни позивачем були передані в оренду Відкритому акціонерному товариству „Смолопереробний завод”, яке здійснювало цими вагонами перевезення кам’яновугільного пеку.

          ВАТ „Смолопереробний завод” листом № 1268 від 23.08.2005р. повідомило позивача про виявлені в конструкції цистерн недоліки, через які неможливо повністю злити пек з цистерн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані телеграми №246 від 23.08.05р. та 247 від 23.08.05р., які отриманні останнім. Зазначеними телеграмами відповідач повідомлений про наявність недоліків цистерн через невідповідність їх технічної документації, йому запропоновано направити компетентних представників на ВАТ „Смолепереробний завод” для визначення та ліквідації причин даного випадку.

Відповідач своїх представників до ВАТ „Смолепереробний завод” не направив, але повідомив листом від 26.08.05 р. № 1650 позивача про відсутність недоліків в конструкції цистерн, посилаючись на лист ТОВ „Головне спеціалізоване конструкторське бюро вагонобудування” від 26.08.05 р. № 440/1-1622

Комісією у складі представника позивача генерального директора Чумаченко І.В. та представників ВАТ „Смолопереробний завод” головного інженера Скібіна В.Д, начальника смолопереробного цеху Салантій В.Я. складено акт №2/05 від 26.08.05р. про приховані недоліки в спірних цистернах, а саме –відсутність в цистернах піддонів під трубами верхнього зливного обладнання та розташування нижнього кінця труби верхнього зливного обладнання вище внутрішньої утворюючої котла.


          Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на ч. 1 ст. 678 ЦК України, відповідно до якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

          Також позивач посилається на ч.7 ст. 269 ГК України за приписами якої у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Посилаючись на зазначені вище норми закону позивач не прийняв до уваги того факту, що він не є споживачем спірного товару, а відповідач не є виробником цієї продукції.          

Крім того, заявляючи вимоги з неналежного виконання умов Договору, позивач в обгрунтування посилається на невідповідність цистерн Технічним описанням, які передбачені Договором.

Отже спірні правовідносини між сторонами випливають з господарського договору поставки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

За приписами ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог п.20 Інструкції П-7 „При неявке представителя изготовителя (отправителя) по вызову получателя (покупателя) в установленный срок и в случаях, когда вызов представителя иногороднего изготовителя (отправителя) не является обязательным, проверка качества продукции производится представителем соответствующей отраслевой инспекции по качеству продукции, а проверка качества товаров - экспертом бюро товарных экспертиз либо представителем соответствующей инспекции по качеству.

          Наданий позивачем акт про приховані недоліки не відповідає вимогам Інструкції П-7, оскільки він складений без участі незалежних експертів, а лише у присутності заінтересованих осіб позивача та ВАТ «Смолепереробний завод». Отже він не може бути розцінений як належний доказ невідповідності поставленої продукції технічним умовам за Договором.

          З матеріалів справи вбачається, що до Технічного описання та інструкції по експлуатації 1534.00.000 ТО на які посилається позивач, були внесені зміни до моменту укладення Договору, якими з конструкції цистерн був виключений піддон.

          Відповідно до п.4.4. Договору товар повинен супроводжуватись паспортом ф. ВУ-4М, сертифікатом якості, рахунком, залізничної накладної, податкової накладної, актом приймання-передачі. Як вбачається з акту приймання-передачі, будь-яких зауважень щодо відсутності вказаних документів в ньому не міститься.

Доказів того, що позивачу при переданні товару за Договором була надана саме та технічна документація, що не містить зміни внесені виробником в 1991р., на яку він посилається, ним не надано. Факт надання старої редакції технічних умов відповідачем заперечується. Будь-які реквізити відповідача на наданому в судове засідання позивачем екземплярі відсутні.

В актах приймання-передачі товару зауважень щодо невідповідності товару технічному описанню або наявності недоліків також не міститься. Отже доказів порушення відповідачем умов Договору позивачем не надано.

Посилання позивача на те, що спірні вагони–цистерни є неякісними та користуватися ними не можливо, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки відповідно до пояснень його представника, зазначені цистерни до теперішнього часу надані в оренду та використовуються за призначенням іншими особами. Клопотання про призначення відповідної експертизи позивачем не заявлено. Отже доводи про неякісність цистерн є недоведеними позивачем у встановленому законом порядку.

За таких підстав висновок господарського суду про відмову в задоволені позовних вимог є законним та обгрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року у справі №20/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ХІМЕКС" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року у справі №20/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2006 року у справі №20/17 –без змін.

Головуючий          


Судді:          
















          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС