Рішення №412780

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Федченка О.С.

суддів

 Пекного С.Д.,  Філатова В.М.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  26 грудня  2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області.

Вироком   Центрально-Міського  районного суду м. Горлівки Донецької області від    30 грудня  2004 року

        ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         раніше несудимого,

засуджено:

-     за ч.2 ст. 185 КК України  на 1 рік позбавлення волі,

-     за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України  остаточно призначено Зеленюху С.М. покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. від  відбування покарання звільнено  з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

                                 ОСОБА_2,

                                 ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                  раніше несудимого,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. від відбування

покарання звільнено з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

В силу ст.1 п.”а” Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 року ОСОБА_2. від призначеного покарання звільнено.

                                          ОСОБА_3,

                                           ІНФОРМАЦІЯ_3,

                                          раніше несудимого,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_3. звільнено від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік

В силу ст.1 п.”а” Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 року ОСОБА_3.  від призначеного покарання звільнено.

                                          ОСОБА_4,

                                          ІНФОРМАЦІЯ_4,

                                          раніше несудимого,

засуджено за ч.2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4. від відбування покарання звільнено з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.

В силу ст.1 п.”а” Закону України “Про амністію” від 11 липня 2003 року ОСОБА_4.  від призначеного покарання звільнено.

     Постановою  Центрально-Міського  районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 грудня 2004 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1.  та ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 194 КК України закрито.

     В апеляційному порядку справа щодо засуджених не переглядалась.

      Згідно з вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними у тому, що вони  в період липня - серпня  2000 року  у вечірні години за попередньою змовою між собою, а також повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5,  засудженим вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 3 вересня 2004 року, ОСОБА_6. та іншими особами, вчиняли  таємне викрадення дроту  марки АС-35 з  ліній електричної мережі.

         Крім того, ОСОБА_1. визнано винним у тому, що  він 1 листопада 2000 року, в денний час, повторно, за попередньою змовою з іншими особами, розподіливши ролі між собою,  проникли у квартиру №АДРЕСА_1 у м. Горлівка, звідки таємно викрали майно, що належало потерпілій ОСОБА_7. на суму 660грн.

         ОСОБА_4. визнано винним у тому, що він 13 серпня 2001 року, приблизно в 16 год.30хв., повторно, за попередньою змовою з  ОСОБА_6., на території дитячого садка поблизу будинку №АДРЕСА_2 у м. Горлівка, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи  майном, що належало ОСОБА_8, на суму 1000грн.

         Засудженого ОСОБА_3. визнано винним у тому, що  на початку вересня 2000 року   за попередньою змовою з ОСОБА_9., справу щодо якого виділено в окреме провадження, та іншими особами,  знаходячись  в районі СШ № 55 по пр.Леніна у м. Горлівка, зрізали і таємно викрали з лінії електричної мережі провід марки АС-35 на суму 179грн.

         Крім того, вони на початку листопада 2000 року, у вечірні години, повторно, за попередньою змовою групою осіб, зрізали та викрали з опори лінії електричної мережі провід марки АС-35 на суму 175 грн.

         Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1. та ОСОБА_2. обвинувачувались у тому, що вони протягом липня 2000 року, а також у жовтні місяці 2000 року, у вечірні години, повторно, за попередньою змовою, у тому числі з  ОСОБА_5, ОСОБА_6, а  також з іншими особами, неодноразово вчиняли таємне викрадення дроту з опор ліній електричної мережі.

         Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 30 грудня 2004 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1.  і ОСОБА_2.  за ч.1 ст. 194 КК України  закрито.        

         У касаційному поданні прокурор ставить питання про необхідність скасування постановлених у справі судових рішень, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону та на неправильне застосування кримінального закону.

        Заслухавши доповідача,  думку прокурора, яка  частково підтримала доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

        Перевіркою  матеріалів справи встановлено,  що  судом  в порядку ст. 299 КПК України за згодою учасників судового розгляду не досліджувалися в повному обсязі докази щодо фактичних обставин справи.  Проте, як вбачається з вироку, засуджений ОСОБА_4.  не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (1960р.) , але судом не були досліджені  докази за вказаним обвинуваченням і у вироку даних щодо цього  не наведено.  Перекваліфіковуючи дії засудженого ОСОБА_4. з ч.2 ст. 141 КК України (1960р.) на ч.2 ст. 190 КК України (2001р.), суд послався на показання свідка ОСОБА_10,  проте  залишив поза увагою показання потерпілих ОСОБА_11., ОСОБА_8. щодо того, як саме  були ОСОБА_4.  вчинені злочинні дії.

Також, в порушення вимог ст. 334 КПК України,  судом, крім показань  ОСОБА_4., не наведено у вироку показань в ході судового слідства інших засуджених.

        Крім того,  розглянувши дану  кримінальну справу, суд  в мотивувальній частині вироку, спільно з  іншими засудженими  фактично визнає винним у вчиненні злочину  ОСОБА_6., матеріали справи щодо якого виділені в окреме провадження, а справа  судом не розглянута і  вирок судом не  постановлений.

        Також, закриваючи провадженням  кримінальну справу щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2.   за ч.1 ст.194 КК України, суд послався у постанові від 30 грудня 2004 року  на  кримінальний закон від 1 вересня 2001 року, зазначивши, що шкода, заподіяна останніми, не є  великого розміру. Проте,  за змістом закону, шкода у великих розмірах - поняття оціночне,  що  уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням вартості майна, його цінності.

     Крім того, у постанові Центрально-Міського районного суду м. Горлівки  від 30 грудня 2004 року  не зазначено, що її постановлено від імені України, а також  вказано що  строк оскарження зазначеного судового рішення 15 діб з дня винесення.

      Що стосується  порушеного у касаційному поданні питання  про те, що судом не був вирішений цивільний позов, то воно є безпідставним. Перевіркою  кримінальної справи встановлено, що  цивільний позов не заявлявся,  матеріали справи містять лише довідку  бухгалтерських розрахунків щодо вартості спричиненої діями засуджених  шкоди.

    

    У зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст.ст.395, 396  КПК  України,  колегія суддів

                                                    У х в а л и л а :

          Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

          Вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області  від 30 грудня 2004 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, і постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області  від 30 грудня 2004 року щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.

                                             С у д  д  і :

                                                                                                                                           

    Федченко О.С.                    Пекний С.Д.                  Філатов В.М.