Рішення №412784

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

                     Жука В.Г.,

суддів прокурора

   Коновалова В.М. і Скотаря А.М.                   Сухарєва О.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  21 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на вирок Замостянського районного суду  м. Вінниці від 5 жовтня 2005 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше  судимого  14.01.2002 року Вінницьким

районним судом за ст.297 КК України

на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком

на 2 роки на підставі ст.75 КК України,

засуджено:

за ч. 2 ст. 296 КК Україин на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Н підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2. остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь потерпілого ОСОБА_3. 26,86 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди, а також 500 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, 21.11.2004 року, знаходячись біля будинку по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, разом з невстановленою слідством особою, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю побили потерпілого ОСОБА_3, внаслідок чого йому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296 КК України та закриття справи  за відсутністю в його діях складу злочину. На його думку, судом не доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні хулігаства групою осіб. Крім того, захисник просить пом'якшити покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Також захисник зазначає, що при розв'язанні цивільного позову судом не досліджені та не витребувані всі документи на підтвердження позовних вимог потерпілого.

У запереченнях на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_3. просить судові рішення залишити без зміни, оскільки вважає, що вирок та ухвала є законними та обгрунтованими.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що судові рішення є законними і обгрунтованими, а в частині цивільного позову вирок має бути скасованим і справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинених злочинах грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_3 ,свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 ., Краковецького вбачається, що ОСОБА_2 з іншою особою безпричинно побили потерпілого, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується даними судово-медичної експертизи.

Дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Рішення суду щодо відшкодування ОСОБА_3. матерільної та моральної шкоди є обґрунтованим  і відповідає вимогам ст. 440-1 ЦК України, а  також роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові №4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

         Керуючись ст. ст. 394, 395 КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а :

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. залишити без задоволення. Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 5 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2005 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

               

                                                       Судді:

         В.Г. Жук                           В.М. Коновалов          А.М. Скотарь