Рішення №416228

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10” серпня 2006 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Нечитайла О.М.

Суддів: Гордійчук М.П., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Чумаченко Т.А.

при секретарі: Марушевському А.А.

розглянувши касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2005 року.

у справі № 8/3008

за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до підприємства «Райсількомунгосп»

про стягнення суми

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2004 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідача 2104,76 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05 квітня 2005 року позов Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів до Брусилівського «Райсількомунгосп» про стягнення 2104,76 грн. задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача : 2104,76 грн. штрафних санкцій; в доход державного бюджету 51 грн. витрат по оплаті державного мита; на користь ДП «Судовий інформаційний центр»-118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачеві встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства ( обєднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобовязані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314, підприємства, зокрема, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства ( обєднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цим же пунктом також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може виконуватися праця інвалідів.

Брусилівський районний центр зайнятості листом від 14 лютого 2005 року № 193 повідомив, що протягом 2002 року Брусиловський «Райсількомунгосп»- центр зайнятості про створення вільних робочих місць та наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів не повідомляло.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що штрафні санкції, передбачені ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є видом адміністративно-господарських санкцій, а не видом обовязкового платежу чи внеском виду загальнообовязкового державного страхування.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону підприємства ( обєднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в обєднанні) в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом .

Відповідно до змісту статті 250 ГК України адміністративно - господарські санкції, до кола яких відносяться і штрафні санкції, передбачені ст.20 Закону, можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків , передбачених законом.

Отже , відповідно до чинного законодавства та встановлених судами обставин справи випливає, що оскільки звітним періодом сплати штрафних санкцій у цій справі є 2002 рік, то штрафні санкції повинні бути сплачені відповідачем не пізніше 15 квітня 2003 року .А отже, припис ст.250 ГК України має бути застосовано до спірних відносин сторін зі справи.

Позивачем було предявлено позов лише 30 вересня 2004 року, тобто поза межами встановлених ст.250 ГК України строків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції повно дослідив обставини справи, дав їм належну оцінку , вірно застосував закон, що регулює ці правовідносини, ухвалив рішення яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню , а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без зміни.

Керуючись статтями 220,221,223,224,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2005 року без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий : ______________________ Нечитайло О.М.

Судді: _____________________ Гордійчук М.П.,

_____________________ Костенко М.І.,

_____________________ Маринчак Н.Є.,

_____________________Чумаченко Т.А.