Рішення №416441

             

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

11 грудня 2006 року                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

                головуючого -  Харченка В.В.

                суддів -        Берднік І.С.

                                  Гордійчук М.П.

                                  Кравченко О.О.

                                 Леонтович К.Г.

розглянувши у попередньому розгляді

касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Житомирської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року

по справі за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступник - Державна податкова інспекція у Житомирському районі) до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2004 року Житомирська ОДПІ звернулась до суду з позовом до ПП ОСОБА_1 про стягнення 1 700 грн. боргу з штрафної (фінансової) санкцій, застосовної за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року, позов Житомирської ОДПІ до ПП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. задоволено.

Стягнуто з ПП ОСОБА_1 в доход держави 1700, 00 грн. штрафних санкцій, 102, 00 грн. державного мита і на користь ДП «Судовий інформаційний центр» 118 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ПП ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у Житомирському районі (правонаступник Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції) вважаючи ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року такою, що винесена на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи та відповідає нормам матеріального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення по справі - без змін.

Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 травня 2002 року працівниками Житомирської ОДПІ було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ПП ОСОБА_1, яка здійснювала торговельну діяльність в лотку біля кафе «Райдуга», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки було складено акт НОМЕР_1. В акті зафіксовано порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акта перевірки Житомирською ОДПІ було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким було визначено податкове зобов'язання за платежем: фінансова санкція в сумі 1 700, 00 грн.

У зв'язку з несплатою коштів у добровільному порядку Житомирська ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що Житомирська ОДПІ згідно функцій визначених в ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та повноважень на проведення перевірок передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до плану проведення комплексних перевірок на травень 2002 року, затвердженого заступником начальника Житомирської ОДПІ, на підставі посвідчень від 30 квітня 2002 року НОМЕР_3 та НОМЕР_4 здійснено перевірку ПП ОСОБА_1 на законних підставах.

Суди першої та апеляційної інстанції також вірно виходили з того, що факт продажу 03 травня 2002 року продавцем ОСОБА_2 біля кафе «Радуга» за адресою АДРЕСА_1 від імені ПП ОСОБА_1 та з її лотка двох пляшок слабоалкогольного напою «Джин-тонік» за ціною 2,70 грн. за одну пляшку та двох пляшок слабоалкогольного напою "Ром-кола" за ціною 2,70 грн. за одну пляшку за відсутності ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями підтверджується:

- актом перевірки від 03 травня 2002 року, який підписаний продавцем ОСОБА_2 без зауважень;

- письмовими поясненнями продавця ОСОБА_2 від 3 і 4 травня 2002 року про те, що слабоалкогольні напої вона реалізовувала без відома підприємця ОСОБА_1 у зв'язку з важким матеріальним становищем, розрахункові квитанції не виписувала, так як таких квитанцій їй не видавала підприємець;

- письмовим поясненням підприємця ОСОБА_1 про те, що вона спиртними напоями не торгує, тому ліцензії не має; продавець без її відому занесла і продала напої;

- платіжним дорученням НОМЕР_5 про сплату підприємцем ОСОБА_1 штрафу в сумі 340 грн., нарахованого їй податковою інспекцією за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно з актом перевірки від 03 травня 2002 року.

При цьому суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що «Ром-кола» та «Джин-тонік» як слабоалкогольні напої відносяться до алкогольних напоїв, роздрібна торгівля якими може здійснюватись суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій. (ч. 2 ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»). А реалізація цих алкогольних напоїв без відома і згоди ПП ОСОБА_1 не звільняє від застосування до неї фінансової санкції, оскільки роботодавець у даному випадку несе відповідальність за дії свого продавця.

Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Право податкової інспекції застосувати штрафні санкції за торгівлю алкогольними виробами без відповідної ліцензії випливає із змісту ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу» та п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про правомірність застосування фінансової санкції Житомирською ОДПІ до ПП ОСОБА_1, що не спростовується тим фактом, що штраф визначений у мінімальному розмір, а не у відсотках від вартості партії товару.

Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, визначення фінансової санкції сумою податкового зобов'язання не є перешкодою для стягнення з ПП ОСОБА_1 до державного бюджету 1700, 00 грн., оскільки згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду, а згідно п. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Колегія суддів також погоджується з судом апеляційної інстанції, що суд першої інстанції при визначенні розміру державного мита правомірно застосував підпункт «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в редакції від 25 березня 2005 року, який був чинний на день вирішення спору.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити, а рішення господарського суду Житомирської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

            Головуючий -                                                          Харченко В.В.

Судді -                                                                                                      Берднік І.С.

                                                                                                                 Гордійчук М.П.

                                                                                                                 Кравченко О.О.

                                                                                                                

Леонтович К.Г.