Рішення №416519

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року

м. Київ

   

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:

 Бутенка В.І.

 Суддів:

     ГончарЛ.Я.

 

  Лиски Т.О.

  Панченка О.І.

  Сороки М.О.

при секретарі : Якименко О.М.

з участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2003 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії УМВС України в Житомирській області, -

                                                        в с т а н о в и л а :

         У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії УМВС України в Житомирській області.

         Заявник зазначав, що він, проходячи службу на посаді інспектора з розшуку спеціалізованого взводу дорожньо-патрульної служби "Гроза" 1-ї роти дорожньо-патрульної служби окремого батальйону ДПС ДАІ УМВС України в Житомирській області, 01.08.2002 року подав рапорт на ім'я начальника УМВС України в Житомирській області про звільнення в зв'язку з погіршенням стану здоров'я і  отримав направлення на військово-лікарську комісію. 2 серпня 2002 року після погодження терміну проходження ВЛК, з'явився на роботу, де йому повідомили про його звільнення відповідно до наказу начальника УМВС України в Житомирській області від 01.08.2002 року НОМЕР_1 по ст. 65 п. "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року (в редакції від 07.06.1999 року) далі "Положення..." з формулюванням звільнення "у відставку за віком".

         Вказаний наказ вважає незаконним у зв'язку з тим, що рапорт ним був даний про звільнення на підставі п."б" ст. 64 "Положення...";а також тим,  що він не досяг 45 років-граничного віку перебування на службі та звільнений під час перебування  його у відпустці.

         Просив визнати неправомірними дії начальника УМВС України в Житомирській області Грозинського П.В. щодо звільнення його на підставі наказу НОМЕР_1 від 01.08.2002; визнати наказ НОМЕР_1 від 01.08.2002 року в частині звільнення його з органів внутрішніх справ у відставку по ст. 65 п. і" (за віком) з 1 серпня 2002 року незаконним та в цій частині скасувати; поновити його на займаній посаді, зобов'язавши начальника УМВС України в Житомирській області виплатити йому середній заробіток за час змушеного прогулу та заробітну плату за час невикористаної відпустки з 1 серпня 2002 року по день постановлення рішення та врахувати йому в календарний та пільговий стаж служби в органах внутрішніх справ час вимушеного прогулу, про що зробити відповідний запис в його трудову книжку.

Справа розглядалася неодноразово. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2003 року скарга ОСОБА_1 задоволена частково - визнані неправомірними дії начальника УМВС України в Житомирській області щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу НОМЕР_1 від 01.08.2002 року; визнано наказ НОМЕР_1 від 01.08.2002 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у відставку по ст. 65 п. "а" (за віком) з 1 серпня 2002 року незаконним та скасовано в цій частині; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора з розшуку спеціалізованого взводу дорожньо-патрульної служби "Гроза" 1-ї роти ДПС окремого батальйону ДПС ДАІ УМВС України в Житомирській області з 01.08.2002 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5555 грн.64 коп. без врахування обов'язкових платежів та податків. В решті вимог скарга залишена без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2003 року апеляційна скарга начальника УМВС України в Житомирській області задоволена, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2003 року скасовано.  У позові ОСОБА_1 відмовлено.

         У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, про залишення в силі рішення суду першої інстанції..

         Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

        

         Рішення апеляційного суду в частині скасування  рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

         У Корольовського  районного суду м. Житомира не було підстав для задоволення позову  про поновлення на роботі позивача та виплати йому заробітку за час вимушеного прогулу за умови  подачі ним заяви про звільнення з роботи та враховуючи неможливість  його поновлення на займаній посаді ззгідно з  висновком  військово-лікарської комісії  про непридатність до військової служби в мирний час .

         Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України  «Про практику розгляду судами трудових спорів»   від 6 листопад 1992 року №9 при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав  проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.

         Якщо обставинам, які стали підставою звільнення в наказі дано неправильну юридичну кваліфікацію, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність  із чинним законодавством про працю.

         Відмовляючи ОСОБА_1 у позові , апеляційний суд врахував  наказ НОМЕР_2 від 8 липня 2003 року , згідно з яким  начальник УМВС України в Житомирській області визнав незаконність своїх дій по звільненню позивача у відставку за віком та  змінив підставу звільнення   на звільнення через хворобу.

         Висновок апеляційного суду про необгрунтованість позовних вимог у зв'язку з  видачею  після винесення рішення судом першої інстанції наказу відповідача про  зміну підстав і дати звільнення ОСОБА_1 є необґрунтованим. Оцінка обґрунтованості позовних вимог провадиться судом на момент  їх заявлення.  У разі   добровільного задоволення вимог відповідачем, суд   постановляючи рішення на користь позивача, не допускає його до  виконання.

         Таким чином, рішення суду апеляційниї інстанції підлягає зміні в частині повної відмови у позові. Позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з визнанням незаконними дій відповідача по його звільненню за віком та зміною підстави і дати звільнення. У зв'язку з добровільною зміною наказу про звільнення позивача, рішення суду не підлягає виконанню.

Керуючись наведеним,  ст.ст. 220, 221, 229, 230 КАС України, колегія суддів,

                                                   п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2003 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника УМВС України в Житомирській області щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу НОМЕР_1 від 1 серпня 2002 року по ст.. 65 п.»а» (за віком) з 1 серпня 2002 року.

Визнати незаконним наказ НОМЕР_1 від 1 серпня 2002 року в частині підстави та дати звільнення  позивача.

Змінити наказ, вважаючи ОСОБА_1  звільненим  у запас Збройних сил  по ст.. 64 пункт «б»  (через хворобу) з 22 серпня 2002 року.

В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Постанову  в частині зміни підстави і дати звільнення  позивача не допускати до виконання.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

                 Судді: