Рішення №429845

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого

            Верещак В.М.,             

судді

      Гошовської Т.В., Кривенди О.В.             

за участю прокурора

            Брянцева В.Л., 

 

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1,

                                              в с т а н о в и л а:

         Зазначеною постановою визнано та приведено у відповідність із кримінальним Кодексом України вирок міського суду м. Праги від 6 жовтня 2006 року яким,

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженець м. Донецька,

                            громадянин України, -

засуджений за ст. 219 абз.1, абз. 2 буква "h", ст. 171 абз.1 букв "в" Кримінального кодексу Чеської республіки до позбавлення волі на 12 років.

         Постановою апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.115 п 6 КК України, за якою призначено покарання у виді позбавлення волі на 12 років, без конфіскації майна.

         У виконанні на території України судового рішення в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 171 абз. 1, буква "в" відмовлено, а провадження у справі в цій частині закрито.

         ОСОБА_1 вироком міського суду м. Праги від 6 жовтня 2000 року визнано винним у тому, що він 19 грудня 1999 року між 6-ю та 8-ю годинами місцевого часу в квартирі АДРЕСА_1 скоїв умисне вбивство з корисливих мотивів гр. ОСОБА_2, після чого викрав з належної їй квартири 300 корун, пачку цигарок "Мальборо" вартістю 45.60 корун, золоті сережки, вартістю 600 корун на загальну суму 1043,50 корун.

         Окрім того, ОСОБА_1 допустив порушення рішення державного органу про його заборону знаходитися на території Чеської республіки.

         За згодою ОСОБА_1 його на підставі Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року передано для відбування покарання в Україні.

         У касаційній скарзі ОСОБА_1, не оспорюючи правильність постанови з точки зору приведення вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України, просить пом'якшити покарання.

         Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, але постанова суду підлягає зміні в порядку ст. 395 КК України.

         З матеріалів справи видно, що суспільно-небезпечне діяння за яке засуджений ОСОБА_1 на території Чехії за ст. 219 абз.1, абз.2 буква " h" Кримінального кодексу Чеської республіки, він вчинив 19 грудня 1999 року, тобто, на час дії в Україні кримінального кодексу в редакції закону 1960 року, ст. 93 якого передбачала мінімальну межу покарання у виді 8 років позбавлення волі.

         Оскільки ч. 2 ст. 115 КК України в редакції закону від 1 квітня                  2001 р., мінімальну межу покарання передбачає у виді 10 років позбавлення волі, - суд, виходячи з положень ст.ст. 4, 5 КК України мав привести вирок щодо ОСОБА_1  у відповідність зі ст. 93 п. "а" КК України в редакції 1960 року, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років.

         Стаття 10 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року передбачає, що у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку, і змінює його лише у випадку, якщо воно за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку.

         Покарання, призначене ОСОБА_1  за особливо тяжкий злочин, яким є умисне вбивство за обтяжуючих обставин, відповідає середнім межам позбавлення волі, передбачених ст. 93 КК України, тому колегія суддів не знаходить підстав до його пом'якшення.

         Оскільки положення зазначеної Конвенції не передбачають доведення і визнання вини особи у вчиненні злочину, за який вона засуджена на території іноземної держави, - з резолютивної частини постанови апеляційного суду належить виключити терміни: "Визнати ОСОБА_1 винуватим".

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

                                                  у х в а л и л а:

         Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з неї висновок про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину.

         Визнати вирок міського суду м. Прага від 6 жовтня 2000 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ст. 219 абз.1, абз. 2, буква " h", ст. 171 абз.1, буква "в" кримінального кодексу Чеської республіки. Привести цей вирок у відповідність з Кримінальним кодексом України в редакції 1960 року, за яким вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 93 п. "а" КК України до 12 років позбавлення волі.

         В решті постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

                                                         Судді:

Верещак В.М.             Гошовська Т.В.          Кривенда О.В.