Рішення №429973

Справа №11а - 51/2007 рік                                  Головуючий у суді І інстанції Бутельська Г.В.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК                                    Доповідач у суді II інстанції Лещенко Р.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2006 року.     Колегія суддів судової   палати   у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської  області  у складі:

головуючого - судді Зубка К.А., суддів Лещенка P.M., Петрової І.М., за участю прокурора Замороза О.Р., розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  у   м.   Кіровограді   апеляцію засудженого   ОСОБА_1   на   вирок   Ленінського   районного   суду   м. Кіровограда від 31 жовтня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мала Виска, що відбуває покарання в Кіровоградській ВК №6, раніше судимий Маловисківським райсудом : 20.03.2003 року за ст.ст. 309 ч. 2,15 ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, 20.10.2004 року за ч. З ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі,

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Маловисківського райсуду від 20.10.2004 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 25 вересня 2006 року він, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі за вироком Маловисківського райсуду від 20 жовтня 2004 року в Кіровоградській ВК №6 УДДПВП України в Кіровоградській області, повторно незаконно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс (маріхуану) вагою 17,62 гр.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікації скоєного, просить пом'якшити призначене йому покарання знизивши його до 3 років 3 місяців позбавлення волі, посилаючись на те, що він повністю визнав свою провину та щиро розкаявся у скоєному.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який вважає що вирок суду необхідно залишити без зміни, засудженого ОСОБА_1, що підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, що у повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, та ніким із учасників судового розгляду справи не оспорюється.

Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд у повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини що обтяжують та пом'якшують покарання, його особу, в тому числі і те, що він щиро розкаявся у скоєному, через що призначив останньому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 309 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв новий злочин під час відбування покарання в кримінально-виконавчій установі, то суд правильно, у відповідності до ст. 71 КК України, до покарання, призначеного останньому за новим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Маловисківського райсуду суду від 20.10.2004 року.

Тому, з урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду та пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 жовтня 2006 року стосовно нього - без зміни.