Рішення №434937

_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ______

Справа № 22ц-11424/2006                                 Головуючий в 1 інстанції Валуєва В.Г.

Категорія № 21 (П)                                          Доповідач -Барильська А.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.

судців - Ляховської І.Є., Соколан Н.О.

при секретарі - Кобзєвій К.І.

за участю - позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за

апеляційними скаргами Криворізького економічного інституту Київського національного

економічного    університету;    відділення    виконавчої   дирекції    Фонду    соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

в м. Кривому Розі; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в

інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.

Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до

Криворізького    економічного    інституту    Київського    національного    економічного

університету,       відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому

Розі про спонукання проведення перерахунку та стягнення сум у відшкодування шкоди,

спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету, відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, ( надалі- Фонд соціального страхування), про спонукання проведення перерахунку та стягнення сум у відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, і просила суд стягнути з Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету 7315.04 грн. у відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов'язків за період з 01.08.1998 року по 01.04.2001 року та компенсацію в розмірі 2388.96грн., у відшкодування моральної шкоди 50000грн.; стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 7236.60грн., компенсацію в сумі 384.25грн., а також, щомісячно по 403.78грн., починаючи з 01.10.2003 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних страхових виплат, або їх припинення.

В подальшому позивачка уточнювала позовні вимоги і просила суд стягнути з Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.05.1992 року по 01.04.2001 року в сумі 3022.22грн., компенсацію в сумі 4023.16грн. та моральну шкоду 100 000 грн., стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 1178.46грн., компенсацію в розмірі 207.01грн., та щомісячно по 222.02 грн. страхових виплат, починаючи з 01.01.2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року позов задоволений частково. За користь позивачки з Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету стягнуто заборгованість по виплатам у відшкодування шкоди за період з 01.05.1992 року до 01.04.2001 року в сумі 3022.32грн., компенсація втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди за період з 01.01.1998 року по 01.01.2006 року у сумі 4023.16грн. та моральна шкода в сумі 3000грн.. З Фонду соціального страхування на користь позивачки стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 1178.46грн. та компенсацію в сумі 207.01грн. за період з 01.04.2001 року по 01.01.2006 року, щомісячно по 222.02 грн. страхових виплат, починаючи з 01.01.2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.

В апеляційній скарзі Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Висновки суду не відповідають обставинам по справі. Суд не взяв до уваги, що позивачкою при переогляді у МСЕК не надавались підприємству заяви про відшкодування шкоди та не надавались висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності в порушення вимог п. 33 Правил відшкодування власником підприємства, установки і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року з подальшими змінами і доповненнями. Суд застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів, які в інституті застосовані не були. Суд безпідставно стягнув на користь позивачки моральну шкоду.

Фонд соціального страхування в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, безпідставно стягнув компенсацію втрати частини щомісячних страхових виплат, оскільки Фонд соціального страхування не порушив строки виплати щомісячних виплат та проводив їх виплату в повному розмірі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставлять питання про скасування рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд при винесенні рішення в цій частині не врахував докази на підтвердження розміру спричиненої позивачці моральної шкоди, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи.

ОСОБА_1  та її представник ОСОБА_2 ( кожен окремо), підтримали апеляційну скаргу і просили рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд при винесенні рішення в цій частині не врахував докази на підтвердження розміру спричиненої позивачці моральної шкоди, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи. З апеляційними скаргами Фонду соціального страхування та Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету не згодні.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що з позивачкою 07.12.1983 року стався нещасний випадок на виробництві. Відповідно до висновку МСЕК від 07.05.1991 року позивачці була встановлена третя група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності.

Частково задовольняючи вимоги позивачки в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди спричиненої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я.

На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .

Суд першої інстанції не звернув увагу на норми ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року, з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року та роз'яснення, викладені в п.п, 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року (з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк,' у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.

Відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особам, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.

Однак, стягуючи з Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.05.1992 року по 01.04.2001 року та стягнувши з Фонду соціального страхування щомісячні страхові платежі за період з 01 квітня 2001 року до 01.01.2006 року, суд не звернув уваги на це правило, і не встановив, чи дотримано позивачем строк позовної давності при звернені до суду з зазначеним позовом з урахуванням наведених мотивів.

Крім того, відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Суд цих положень також не врахував, не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача на кожний момент підвищення тарифних ставок, посадових окладів і не провів порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.

Суд першої інстанції, застосувавши коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів за оспорюваний період не перевірив, чи застосовувались зазначені коефіцієнти відповідачем.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИ ЛА:

Апеляційні скарги Криворізького економічного інституту Київського національного економічного університету; відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2006 року скасувати . Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.