Рішення №434950

Справа № 22ц-11599/2006р.                     Головуючий в 1-й инстанції- Грищенко Н.М.,

Категорія -21 (3)                                   Доповідач- Михайлів Л.В.

Р І Ш EH H Я ИМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 р.грудня 14    дня   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровскої області

в складі: головуючого - МИХАЙЛІВ Л.В.,

суддів- МИТРОФАНОВОЇ Л.В., КАРНАУХ В.В., при секретарі - САВЧУК Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішений Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА,:

08 грудня 2006року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і просив стягнути на його користь з відповідача 66 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2006 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди , заподіяної при виконанні трудових обов»язків, задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому  Розі на користь ОСОБА_1 21   000,00 грн.

В іншій   частині позову   відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки судом застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування, порушено норми процесуального права і відповідача позбавлено можливості надавати докази, неповно встановлені обставини, які мають значення для  справи.

Крім того, судом не взято до уваги положення ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1(в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини З ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити  частково  з  наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновком МСЕК від 21.05.2003р. позивачу первинно встановлено 20 % втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням та повторно 10 % втрати професійної працездатності по трудовому   каліцтву.

При повторному огляді МСЕК 26.07.2005 року встановлено 30 % втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням та підтверджено 10 % втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву, встановлено третю групу інвалідності.

У зв'язку з набутим професійним захворюванням порушено звичний спосіб життя позивача.

Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу було спричинено моральну шкоду у зв'язку з професійним захворюванням в період його трудової діяльності та, враховуючи положення ст.ст.21,28, 34 ЗУ «Про загальнообов*зкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди підлягає  стягненню сума.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону

України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія

абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди) підпункту «е»

пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про

загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», є

безпідставними,    оскільки    позивачу       втрата   професійної       працездатності   по

профзахворюванню вперше встановлена висновком МСЕК від 21. 05.2003р., тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм  цього Закону.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що суму відшкодування моральної шкоди належить стягнути з відповідача- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в силу Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного   захворювання, що призвели до втрати працездатності».

Інші доводи відповідача є неспроможними, оскільки не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються висновками суду.

Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров»я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. При цьому з матеріалів справи вбачається, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- 21 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, з оглядом на конкретні обставини по справі і пов'язані з професійним   захворюванням      фізичні і моральні страждання, інтенсивність і довготривадість фізичних і психічних страждань позивача , істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, колегія судців вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 10 000   грн.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303,307,309, 313-314 ЦПК України, колегія  суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу               Відділення   виконавчої   дирекції Фонду   соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому   Розі задовольнити частково.

Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1, до 10 000  грн.

В   іншій   частині   рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.