Рішення №434995

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня 18 дня. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Лугового М.Г. суддів Матуса В.В., Демченка М.Г. з участю прокурора Ярощука Ю.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2006 року,

яким     ОСОБА_3, ІНФОІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до арешту строком на 3 місяці.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 і ОСОБА_1 визнані винними і засуджені за вчинення злочину за наступних обставин.

08 грудня 2005 року близько 18 годин 20 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля хвіртки господарства ОСОБА_4, в с. Алтинівка, Кролевецького району, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, вийшовши із-за стовпа хвіртки вдарив рукою ОСОБА_4 в область обличчя, від чого потерпілий впав на землю, а ОСОБА_3, сидячи зверху та утримуючи ОСОБА_4 на землі наносив удари рукою по обличчю. ОСОБА_1, забігши до двору, приєднався до хуліганський дій ОСОБА_3, та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, діючи в групі осіб із ОСОБА_3, почав наносити удари ногами по тулубу та грудях потерпілого, а потім став

Справа № 11-3 2007 р.                                                     Головуючий у 1-й інстанції Макаровець A.M.

Категорія ст. 296 ч. 2 КК України                                      Доповідач Матус В.В

топтатися по грудях ОСОБА_4 Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я. На вирок суду надійшли апеляції:

· засуджений ОСОБА_1 вказує, що до вчинення злочину він не є причетним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а в основу вироку покладені показання потерпілого ОСОБА_4, які є суперечливими, судом не допитані свідки, які можуть свідчити про його непричетність. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити.

· захисник ОСОБА_2 вказує, що вирок суду не базується на доказах , які добуті в судовому засіданні, матеріали кримінальної справи сфальсифіковані, крім того, суд, поклав в основу вироку свідчення потерпілого ОСОБА_4, які є непослідовними, а ні ОСОБА_3, ні свідок ОСОБА_5 не підтвердили факту нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_4, який застосовував ніж, а ОСОБА_1 лише намагався відібрати цей ніж у потерпілого. Просить вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити, за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2 на підтримку поданих апеляцій, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні хуліганських дій, за які його засуджено, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в суді доказами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи апеляції засудженого про те, що хуліганських дій він не вчиняв, а ОСОБА_4 обмовив його, є необгрунтованими і спростовуються наступними доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що коли він упав, ОСОБА_3 почав бити по обличчю, обороняючись, він ненавмисно наніс удар ножем ОСОБА_3  В цей час до нього підбіг ОСОБА_1, який почав наносити удари ногами по голові і по тулубу, а ОСОБА_3 тримав його за ноги.

Свої показання щодо обставин побиття, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в ході відтворення обстановки і обставин події.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 знаходився на лікуванні із діагнозом: „ закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку , забій м'яких тканин обличчя, травма носа, забій грудної клітки". Отримані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Засуджений ОСОБА_1, неодноразово змінюючи показання, в судовому засіданні, не заперечуючи факт перебування ввечері 08 грудня 2005 року у господарстві ОСОБА_4, пояснив, що він лише відібрав ніж у потерпілого, не приймаючи участі у побитті.

Засуджений ОСОБА_3 і свідок ОСОБА_5, заперечуючи участь ОСОБА_1 у побитті потерпілого пояснили, що останній лише намагався забрати ніж у ОСОБА_4

Показання потерпілого про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безпричинно заподіяли йому тілесні ушкодження, суд, виходячи з того, що вони є послідовними та відповідають дійсним обставинам справи, обґрунтовано поклав в основу вироку, як достовірні.

Отже, дослідивши всі обставини справи, свідчення ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_5, що спростовували участь ОСОБА_1 у побитті потерпілого та показання засудженого ОСОБА_1, якій стверджував, що не вчиняв хуліганських дій відносно ОСОБА_4, суд правильно розцінив як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєний злочин.

У зв'язку із чим, доводи апеляції засудженого та захисника про те, що суд безпідставно взяв до уваги суперечливі показання потерпілого ОСОБА_4 і не врахував показання

Справа № 11-3 2007 р.                                                     Головуючий у 1-й інстанції Макаровець A.M.

Категорія ст. 296 ч. 2 КК України                                      Доповідач Матус В.В

засудженого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_5, якими заперечується участь ОСОБА_1 у побитті ОСОБА_4 є необгрунтованими.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляції захисника про те, що вирок суду базується на сфальсифікованих доказах, що було встановлено в судовому засіданні, а не на доказах, які добуті в ході судового слідства.

Як вбачається з матеріалів справи, судом, з дотриманням вимог ст.. 315-1 КПК України, було надано судове доручення, щодо проведення слідчих дій, в об'єктивності та законності яких у суду виникли сумніви і судом вжито всі передбачені законом заходи для повного і всебічного з'ясування обставин справи, в тому числі і дослідження показань свідків, та інших матеріалів, які оголошувались в судовому засіданні і наведені у вироку.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і дав їм вірну юридичну оцінку, кваліфікувавши злочинні дії ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 2 КК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного.

З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, з урахуванням особи винного, суд перейшов до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті кримінального закону, і призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.

У зв'язку з зазначеним вище вирок суду є законним і обґрунтованим, а апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 16 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію, та апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Справа № 11-3 2007 р.                                                   Головуючий у 1-й інстанції Макаровець A.M.

Категорія ст. 296 ч. 2 КК України                                      Доповідач Матус В.В