Рішення №435005

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-115/2007 р Категорія: інші позовні

Головуючий по першій інстанції

Шамова Т.В. Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.

  РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2007 року                  Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

суддів

при секретарі

з участю адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,

вcmановила:

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.11.2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання права власності на квартиру та визнано за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1. Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в повному об'ємі, просить рішення скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в позові. Неправильне застосування норм матеріального права вбачає у застосуванні вимог ст. 321, 328, 392 ЦК України, тоді, як до виниклих між сторонами правовідносин наведені норми закону не можуть бути застосовані.

У  судовому  засіданні  представники  ОСОБА_1   повністю  підтримали

скаргу.

ОСОБА_2 та її представники просить скаргу відхилити, рішення залишити без змін, оскільки воно є законним.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції, колегія вважає, що скарга підлягає повному задоволенню по наступним мотивам.

Судом першої інстанції' встановлено:    позивачка надала суду докази які підтверджують належність їй Спірного майна - квартири АДРЕСА_1. Такими доказами є: правовстановлюючі документи, покази свідків та інші докази, які підтверджують право власності позивачки на квартиру. Зокрема в рішенні вказано, що відповідачка особисто письмово вказала про передачу отриманих від позивачки грошей на потреби сім'ї позивачки і наведений факт суд вважає за доказ який підтверджує її право власності на квартиру. Як вказано в рішенні суду факт придбання квартири за гроші і по дорученню позивачки підтвердили також продавець квартири та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Колегія вважає, що судом застосовано закон який не поширюється на ці правовідносини, обставини, які суд вважає встановленими, позивачкою не доведені. По наведеним мотивам рішення суду підлягає до скасування з винесенням нового.

Колегією встановлено: 23.07.2002 року ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, проте до 2006 року із заявами про прийняття спадщини спадкоємці, сторони по справі, не зверталися. В березні 2006 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна, в квітні - відповідачка. Сторони вважають, що в спадкове майно входить і квартира АДРЕСА_1. 3.04.2006 року позивачка звертається до суду з позовом до відповідачки про визнання права власності на всю квартиру.

Колегія вважає, що позов не підлягає до задоволення по наступним мотивам.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом. Підставами виникнення права власності є юридичні факти, з якими пов'язано виникнення, зміна, припинення права власності. Такими фактами є: правочини, адміністративні акти, юридичні вчинки. Позивачка не подала суду доказів існування юридичних фактів, якими встановлено її право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно умов договору від 23.07.2002 року, батько сторін ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та став її власником. Доказів існування між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договору на придбання квартири в м. Черкаси для ОСОБА_2 та отримання ним грошей від останньої для вказаної цілі, суду це надано. Договір купівлі-продажу не оспорено і не визнано недійсним. Визнання "права власності на всю квартиру одночасно за двома особами законом не передбачено.

Після смерті батька, за життя матері, ОСОБА_2 не зверталася з вимогою про визнання права власності на квартиру за нею. Звернення до нотаріуса після смерті матері із заявою про прийняття спадщини, в тому числі квартири, свідчить про її згоду із визнанням права на квартиру за батьком.

29.01.2004 року ОСОБА_2 купила на своє ім'я в м. Черкаси трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, розрахувавшись за квартиру заробленими нею за кордоном грошима.

Позивачка також не надала суду доказів оплати ОСОБА_5 купленої

ним квартири тими грошима, що вона пересилала своїй сестрі ОСОБА_1 із-за

кордону.                                                       ;

При вирішенні спору суд приймає до уваги лише належні докази. Покази позивачки про усне доручення дане нею на придбання квартири ОСОБА_5, не є належним доказом, оскільки суд може прийняти за належний доказ письмове доручення на купівлю квартири від імені позивачки, оформлене у відповідності до чинного законодавства України.

Таким чином позивачка не надала суду доказів існування юридичних фактів, підтверджуючих її право на квартиру АДРЕСА_1.

По наведеним мотивам рішення суду підлягаю скасуванню з винесенням нового, яким в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 307, 315 ЦПК України, Книгою третьою ЦК України,

колегія

вирішила:    апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру задовольнити повністю, рішення суду скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру відмовити.

Рішення колегії набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.