Рішення №435017

Справа № 22-10893 / 2006 p.                                  Головуючий у 1 інстанції Токаренко М.А.

Категорія 21                                                              Доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 грудня     2006 року                                    

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючго Голубинського A.M. Суддів : Жданової B.C., Лоленко А.В. При секретарі Пометун CM.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 26 жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального срахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 р. позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди у розмірі 35000 грн, яку йому спричинено внаслідок професійного захворювання в період роботи на підприємствах вугільної промисловості. При цьому посилався на те, висновком МСЕК 11.09.2002 р. р. йому встановлено 50% втрати працездатності по сукупності професійних захворювань : вібраційна хвороба - втрата працездатності 25% та хронічний бронхіт - 25% , що спричиняє йому моральну шкоду.

Відповідач Виконавча дирекція Фрнду соціального страхування від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у КАлінінському раіоні м. Горівки просить скасувати рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 26 жовтня 2006 p., яким частково задоволені позовні вимоги позивача, на користь якого з відповідача у зв"язку з ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 28000 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань. Вважає, що суд не врахував вимоги ст. ст. 10,60 ЦПК України та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального закону.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач продовж довгого часу працював на шахта в підземних умовах у зв"язку з чим отримав професійне захворювання на вібраційну хворобу та хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 11.09.2002 p.. встановлено втрату 50 % професійної працездатності безстроково за сукупністю захворювань, визнаний інвалідом 3 групи. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що наявність професійного захворювання вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності „ є підставою для стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, пояснення представника відповідача   , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення зміні з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 п.п. 3,4 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.

За змістом ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності „ на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва.

Задовольняючи позов, суд правильно встановив обставини справи, прийшов до висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач знаходився в трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості, працював в підземних умовах, у зв"язку з впливом шкідливих умов праці отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК 11.09.2002 р. позивачу становлено 50 % втрати працездатності у зв"язку з професійним захворюванням . Вперше професійне захворювання встановлено висновком МСЕК 10.10.2001 р.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю за нормами вищеназваного Закону.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги висновок Обласної травматологічної медико-соціальної комісії від 25.09.2006 р. згідно з яким на час огляду позивача не було виявлено змін в псіхоемоційному стані, оскільки комісія виходила із медичних критеріїв, а у п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди дано правове поняття моральної шкоди, під якою слуд розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, обо інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача неспроможні та не дають підстав вважати, що порушені норми матеріального чи процесуального права, що дають підстави для скасування судового рішення..

Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної шкоди 28000 грн, що підлягає стягненю на користь позивача погодитись не можна.

Відповідно до роз"яснень , викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди" від 31.03.1995 р. розмір відшкодування моральної / немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначивши розмір відшкодування моральної / немайнової / шкоди, суд повинен невести в рішенні відповідні мотиви.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь позивача 28000 грн на відшкодування моральної шкоди, суд не навів мотивів саме такого розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 15000 грн.

Оскільки судом неповно з"ясовані обставини , що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.1 ч1  ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309 , 313-315 ЦПК України , апеляційний суд,-

ВИРІШИВ   :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горівки   Донецької області задовольнити частково.

Рішення Калінінскького районного суду м. Горівки від 26.10.06 р. змінити , стягнувши з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському  районі м. Горлівки на користь  ОСОБА_1   15000 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.